Як зберегти психічне здоров’я
дитини під час карантину
Діти тільки кілька днів раділи продовженню
канікул і знаходженню вдома. За
час, поки вони знаходяться поруч з дорослими, вони чули багато різних версій
(які нагнітають чи заперечують і ін.) Про те, що зараз відбувається у нас і у
всьому світі. Вони реагують на цю інформацію, навіть якщо зовні це ніяк не
проявляється. Їх психіка “заражена” тривогою. І якщо з цим нічого не робити, то
через місяць-два (а може, й раніше) вона почне проявлятися в різних формах: розлад сну,
харчування, появою незвичайних страхів, патологічною прив’язаністю до батьків,
погіршенням поведінки, та т. д.
Чим це пояснюється?
У віці від 5 до 10 років у дітей з’являються страх втрати
батьків і екзистенційні страхи – страх війни, нападів, катастроф, пошкоджень,
заражень і т.д. Це прояв страху смерті, страху «не бути». Наявність таких
страхів вважається показником “нормального” розвитку дітей. Заважати дитині
вони починають тоді, коли з ними не так обходяться: “годують” панікою, різною,
частіше за все, суперечливою інформацією, запереченням стану або намагаються
створити ілюзію благополуччя.
Дорослим зараз нелегко, вони знаходяться в деякому “зміненому”
стані, коли необхідно блискавично перебудовуватися і адаптуватися до нових
умов. Але їм важливо пам’ятати, що дітям в цих умовах життя необхідно спертися
на авторитетну і сильну фігуру батьків, які допоможуть їм впоратися з тривогою.
Що робити дорослим?
·
Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас
можуть налякати зміни в суспільстві);
·
Приймати (не заперечувати) страх дитини: “ти боїшся/тобі
страшно”, “боятися – це нормально”, “страх допомагає бути обережним”;
·
Говорити, що згуртованість допоможе впоратися з будь-якими
труднощами;
·
Не робити тему пандемії головною і основною;
·
Зменшити інформаційне занурення дитини в новинні зведення (при
дитині не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі
стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі);
·
Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи;
·
Інструктувати дитину, що їй потрібно зробити у разі, якщо з
батьками щось станеться і вона не зможе самостійно викликати швидку допомогу
(на який номер зателефонувати, яку адресу назвати, які дані про батьків дати,
як описати стан батьків і т.д .). На цю тему можна написати / намалювати
пам’ятку для дитини і повісити на видне місце;
·
Якщо дитина перебуває поруч з дорослим, який панікує, слід
пояснити дитині, що є такий тип людей, який не може впоратися зі своїм страхом.
І ці люди не погані і не хороші, але вони є;
·
Незважаючи на вік, нехай дитина багато грається. Грайтеся і ви з нею (якщо у вас є таке бажання). У грі дитяча психіка
краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи;
·
Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії,
казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров’я.
Бережіть фізичне і психічне здоров’я своє і своїх близьких!
Джерело «Всеосвіта»
Немає коментарів:
Дописати коментар