НАЙВАЖЛИВІШЕ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ: УЧИМО МИСТЕЦТВА ВЕСТИ РОЗМОВИ

Чимало підлітків скаржаться, що у них немає друзів, що «ніхто не розуміє». Але ж для подолання таких проблем варто адекватно вести бесіду, щоб підтримувати стосунки. Це своєрідне мистецтво, якого слід навчатися. Тому якщо ви хочете допомогти дитині у складному підлітковому віці, читайте, як їй опанувати науку спілкуватися!

Зрозуміти, чи є у дитини навички ведення бесіди, можна через спостереження. Товариський підліток з розвинутими навичками спілкування може заговорити з незнайомою людиною першим, він вживає позитивні фрази на зразок: «Чудово! Як ти цього навчився?» (запитання), «Яка видалася захоплива гра!» (коментар побаченого).

Нетовариський підліток, який прагне спілкування, намагається привернути увагу агресивними чи неадекватними вчинками, фразами на кшталт «Я зроблю це краще за тебе!», «Хм, я вже сто разів це бачив!».

Основні навички під час ведення розмови

Чітко та доступно висловити свої бажання чи потреби. Важливо формулювати зрозумілі твердження про свої почуття, а краще й про їхні причини. Наприклад: «Я нервуюся через спортивні змагання у четвер. Уперше беру в них участь і ще не знаю про рівень суперників».

Ділитися особистою інформацією. Дитині варто звикати вільно висловлюватися про те, що їй цікаво та важливо.

Відповідно реагувати на слова та дії оточуючих. Це означає — звертати увагу на те, що і як розповідає співрозмовник, і добирати відповідні слова, вираз обличчя. Якщо важко, для початку можна просто копіювати міміку людини, наприклад, слідом за нею підіймати брови, коли вона дивується.

Запитувати співрозмовника, щоб отримати потрібну інформацію. Поясніть, що для цього слід щиро цікавитися людиною, запам’ятовувати, що їй подобається.

Співчувати. Це означає, по-перше, уявити себе на місці співрозмовника у ситуації, про яку він говорить; далі уявити, що можна відчувати у подібній ситуації, і висловити це: «Гадаю, ти дуже розгнівався, коли він узяв твій планшет без дозволу!».

Підтримувати, пропонувати допомогу. Якщо людина виглядає сумною, але мовчить, можна запитати: «Ти сьогодні засмучений, щось трапилося?». Далі навчіть відповідати на фрази на зразок «Я в розпачі, не знаю, що вдіяти».

Виявляти приязнь, запрошувати. Отримувати задоволення від спілкування. Пояснюйте, як показати людям, що їхня компанія приємна, як їх можна запросити до спільної діяльності.

Невербально демонструвати інтерес до людини. Це хитання головою на знак згоди, посмішка, зоровий контакт та інші дії під час розмови, що передають зацікавленість та приязнь.

Реагувати позитивно, висловлювати захоплення. Простий прийом: коли співрозмовник ділиться тим, що йому видається захопливим, можна розділити з ним емоції через позитивні фрази на зразок: «Так, це чудово!».

Брати участь у спільній розмові. Це навичка дослухатися до спільної розмови, не відволікаючись, не перебивати того, хто зараз говорить, але відповідати на запитання, адресовані всім та влучно доповнювати вже сказане.

Активно слухати. Це низка співчутливих слів та уточнювальних запитань, що демонструють небайдужість до проблем співрозмовника та стимулюють його розповідати більше, докладніше: «Як ти поставився до цього?», «Чи це допомогло?».

Погоджуватися. Не просто вислухати думки та побажання інших людей, але й у подальшому враховувати їх, дотримувати вимог.

Схвалювати. Поясніть, що для спілкування важливо акцентуватися на ідеях, з якими погоджуються усі співрозмовники, які всіх об’єднають.

Опановувати ці навички потрібно перш за все у сімейному колі. Якщо ви та ваші домашні застосовуєте їх у буденному житті, то це вже половина справи.

Вам необхідно спілкуватися з дитиною, використовуючи всі ці прийоми. І саме тут камінь спотикання: розмови — справа довга. Так-так, сакраментальне «приділяйте час своїй дитині щодня». А часу-то й обмаль… Чи є? Чи знаходите ви час для розмови з друзями по телефону? Для манікюру, для походів у магазини? Для миття підлоги? Усе це, безперечно, важливі справи, але щастя дитини не менш важливе.

Інтерес — ключ до успіху

Проблема зазвичай у тому, що «постійно зайняті» батьки не бачать у своїй дитині цікавого для себе співрозмовника. Мовляв, ну що вона може мені розповісти про «свою пісочницю». Звісно, якщо запитувати підлітка лише про те, які оцінки він отримав у школі та що їв, то це буде не розмова, а нудний звіт.

Джерело https://www.4mamas-club.com/porady/najvazhlivishe-v-pidlitkovomu-vici-uchimo-mistectva-vesti-rozmovi/