Виховання й темперамент дитини

Темперамент ми не вибираємо – з ним ми народжуємся й у процесі виховання він практично не зазнає жодних змін. Єдине, що ми можемо зробити, це «оформити» його – врахувати неповторну індивідуальністю дитини. Відповідно до темпераменту дитини та для успішної взаємодії з нею батькам належить підібрати (для себе) певну модель поведінки.
Темперамент — це сукупність індивідуальних властивостей психіки; характеризує динаміку психічної діяльності, певним співвідношенням двох основних процесів: збудження й гальмування, є переважаючим способом реагування організму на зовнішні подразники й важливим структурним компонентом особистості. У процесі виховання кожний тип темпераменту вимагає індивідуального підходу.
Розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік, меланхолік, холерик і флегматик. Кожний з них пов'язаний з певними ознаками, що характеризують нервову систему людини, і має специфічний тільки для себе спосіб реагування.
Сангвініки – це сильний, урівноважений і рухливий тип темпераменту.
Сангвінік має високу опірність до втоми і стійкість до труднощів, легко навчається, продуктивний у своїй діяльності та швидко пристосовується до навколишнього середовища, розмовляє швидко, частіше плавно, голосно. Дитина, яка має у своєму арсеналі такий «інструментарій», неодмінно буде веселою, товариською,           компанійською – її емоції завжди проявляються в поведінці, вона легко забуває пережиті неприємні моменти (не «затримується» на них). Однак у разі виникнення труднощів сангвінік може відступити від прийнятих раніше принципів (правил), може проявляти непостійність і мінливість почуттів та інтересів. Виховання дитини з таким типом темпераменту в першу чергу полягає у зміцненні волі, завзятості й витривалості, а також у навчанні того, що приймати рішення необхідно з великою розсудливістю й обережністю.
Меланхоліки – слабкий, неврівноважений, інертний тип темпераменту.
Меланхолік має низьку опірність до втоми й важких життєвих ситуацій, а також малу рухливість. Така дитина легко набуває комплексів, через що стає пасивною й апатичною. Надає великого значення всьому, що її так чи інакше стосується, усюди бачить труднощі та привід для побоювання. Прийняття рішення для неї коштує величезних зусиль – навіть якщо це найменше й незначне рішення. А якщо вона все-таки зважилась, то витрачає на цей процес так багато енергії, що на сам учинок часто вже не має сил. Меланхолік важко адаптується до навколишнього середовища, недовірливий, сповнений страхів, сумнівів, ухиляється від спілкування. Він вразливий і чутливий. Вимагає від батьків поблажливості, делікатності та м'якості у спілкуванні, а також створення атмосфери довіри. Дитину з таким типом темпераменту треба підтримувати, стимулювати, заохочувати й мотивувати на дію, допомагати у прийнятті рішень (але не вирішувати за неї!). Від природи меланхолік сором'язливий, йому необхідно допомогти в подоланні такого становища – допомогти знайти комфортне коло спілкування. При вихованні меланхоліка слід звертати особливу увагу на його сильні сторони й переваги і робити акцент навіть на найменших успіхах.
Холерики – сильний, неврівноважений, рухливий тип темпераменту.
Холерику властиві висока опірність до втоми та стресу, але в той же час брак емоційної врівноваженості. Має дуже жваву, енергійну вдачу. Різкий, запальний, але швидко повертається до спокійного стану, Розмовляє голосно, жести нервові й неточні. Холерик наполегливо прагне до мети й може домагатися швидких результатів, якщо справа потенційно успішна, а кінцевий результат йому особливо цікавий. Виховання дитини з таким типом темпераменту повинно зосереджуватись на розсудливості й розважливості, які йому завжди необхідно задіяти, перш ніж приймати рішення, адже вони у нього зазвичай імпульсивні та не обдумані. Виховання також повинно фокусуватись на врахуванні швидкості його реакцій.
Флегматики – сильний, урівноважений та інертний тип темпераменту.
Флегматик має високу опірність до втоми, емоційно врівноважений і стабільний, але реакції, швидше за все, повільні. Його мова повільна, монотонна, бідна на образи й жести. Через свою повільність може справляти враження ледачого, але це всього лише ілюзія, якій не варто піддаватись. Він працьовитий, добросовісний, як учень старанний і відповідальний. Доручену справу зазвичай доводить до кінця. Такій дитині необхідно допомогти в розширенні інтересів, оскільки вона схильна зосереджуватись тільки на одній вибраній темі.
Звісно, варто враховувати, що чисті типи темпераменту практично не зустрічаються (вкрай рідко). Найчастіше ми маємо справу зі змішаними типами з явним переважанням одного з них.
Знання особливостей характеру дитини, її способів реагування дозволяє батькам більш раціонально використовувати індивідуальні методи виховання.

Якщо ви краще вивчите темперамент дитини, виховання стане більш ефективним. Зміцниться й ваш зв'язок з дитиною, адже ви зможете дивитися на світ її очима. Відчуваючи, що її розуміють і приймають, дитина зазвичай прагне висловити свою вдячність.

Якою б не була ваша дитина, пам'ятайте: вона унікальна. Цінуйте її.