ЧОГО ДИТИНА НЕ СКАЖЕ ВГОЛОС…

Не кричи на мене. Коли ти підвищуєш голос, я лякаюся і думаю, що зі мною щось не так. Мені боляче відчувати, що твій гнів спрямований на мене.

Слухай мене. Коли я розповідаю тобі про те, що для мене важливо, подивися мені в очі. Тоді я розумію, що я і мої маленькі справи важливі для тебе.

Дозволь мені рости у власному темпі. Не змушуй мене робити те, до чого я ще не готовий. Пам’ятай: я дитина — і найкраще пізнаю світ через гру та досвід, а не через поспіх.

Я обожнюю, коли ти проводиш час зі мною. Коли ти в доброму настрої, смієшся зі мною, граєшся і створюєш зі мною спогади — я відчуваю себе найважливішим у світі. Потім, коли виросту, я з теплом згадуватиму саме ці моменти.

Не порівнюй мене з іншими. Коли ти ставиш у приклад моїх братів, сестер чи однолітків, я почуваюся гіршим. А мені так потрібне твоє прийняття.

Обіймай мене, коли мені сумно. Дозволь мені плакати. Не кажи, що «хлопці не плачуть» або що я «занадто чутливий». Мої почуття реальні. Так само, як і твої.

Навчи мене дбати про себе, показуючи власний приклад. Висипайся, відпочивай, займайся тим, що приносить тобі радість, зустрічайся з друзями. Покажи мені, що батьківство може бути джерелом тепла, а не виснаження. Я не хочу бачити, як ти жертвуєш собою до межі, а потім зриваєшся — я хвилююся, що це через мене.

Будь поруч, коли мені страшно. Не смійся з моїх дитячих страхів. Розкажи, що й ти колись боявся темряви, і дозволь мені тримати ліхтарик біля подушки.

Люби мене за те, що я є. Не за гарні оцінки, не за «слухняність», не за досягнення. Люби мене, коли я помиляюся, коли падаю, коли мені потрібна підтримка. Я маю бути певним, що твоя любов не зникає, коли в мене щось не виходить.

Показуй любов до свого партнера. Саме у вас я вчуся, як вирішувати конфлікти, як говорити про складне і що таке справжня близькість.

Пам’ятай: я перейматиму твої переконання — про людей, про себе, про життя. Подумай, чи вони справді допоможуть мені. Якщо ти вважаєш, що всі навколо недобрі й користуються іншими, мені буде важче довіряти світу.

Я знаю, що ти любиш мене й стараєшся з усіх сил. Покажи мені, що погані дні — це нормально. Що можна робити помилки, робити висновки та рухатися далі. Якщо ти навчишся прощати себе — я теж зможу.

Усміхайся до мене. Твоя щира усмішка заспокоює мене. Я тоді відчуваю себе захищеним і потрібним.

@Патриція Юшкат