четвер, 5 лютого 2026 р.

  Як відстояти свої особисті кордони

Особисті кордони — це межі вашого психологічного та фізичного комфорту, що визначають, як з вами можна і не можна поводитися. Для їх встановлення чітко визначте особисті потреби, вчіться говорити "ні" без виправдень, використовуючи "Я-повідомлення" ("Мені неприємно коли..") та прямо озвучуйте наслідки порушення меж спокійним впевненим тоном  

Ключові поради психологів щодо особистих кордонів:
  • Усвідомте свої потреби: Визначте, що для вас є прийнятним, а що — ні (у спілкуванні, часі, фізичному просторі). Це не егоїзм, а турбота про себе.
  • Вчіться казати «Ні»: Почніть з маленького — відмовляйте у неважливих проханнях. Не потрібно виправдовуватися за відмову.
  • Використовуйте «Я-позицію»: Говоріть про свої почуття та потреби, а не звинувачуйте іншого («Я відчуваю дискомфорт, коли...», а не «Ти мене дратуєш»).
  • Озвучуйте наслідки: Якщо кордони ігноруються, чітко говоріть, що будете робити: «Якщо ти продовжиш підвищувати голос, я завершу розмову».
  • Практикуйте, починаючи з малого: Якщо важко, репетируйте фрази перед дзеркалом або записуйте їх.
  • Довіряйте тілу: Відчуття дискомфорту, незручності або раптової агресії — це індикатори того, що ваші кордони порушено.
  • Тримайте дистанцію: Не намагайтеся змінювати інших людей, якщо вони цього не хочуть. Краще вивільняйте час для тих, хто поважає ваш простір.
Фрази для захисту кордонів:
  • «Мені неприємно, що...»
  • «Я не хочу, щоб...»
  • «Я ціную твою думку, але вирішу по-своєму».
  • «Мені потрібен час, щоб подумати/відпочити».
  • «Я не готова/готовий зараз це обговорювати».
Пам'ятайте, що встановлення кордонів — це процес, який вимагає часу та практики, і ви маєте повне право захищати себе.

Немає коментарів:

Дописати коментар

  Поради батькам п'ятикласників від шкільного психолога 1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обгов...