РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА
БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
ПО ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ДО ШКОЛИ
Багато батьків, віддаючи дитину в перший клас, вважають, що
вона повинна уміти читати, писати (або хоча б знати літери).
Дуже важливим аспектом психічного розвитку дітей дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.
Психологічна готовність складається з 3 компонентів:
- особистісна (або мотиваційна);
- інтелектуальна;
-
соціально-психологічна.
Особистісна: більшість дітей до кінця дошкільного
віку хочуть іти в школу. Але їхнє бажання більше пов'язане з тим, що відтепер
вони будуть мати шкільну форму, портфель, власне робоче місце. Тобто, дитина не
до кінця усвідомлює, чим насправді вона буде зайнята у школі.
Однак дійсна мотиваційна готовність припускає, що дитина,
ідучи в школу, хоче довідатися нове, освоїти грамоту, читання й т.д. Тому
батькам потрібно набудовувати дитину на те, що навчання - це, насамперед,
праця, кропітка і повсякденна.
Інтелектуальна: діти повинні прийти в школу з певним
запасом знань про навколишній світ. Ці знання діти черпають із щоденного
спілкування з дорослими людьми: батьками, дідусями й бабусями, вихователями
дитячого саду та ін. Тому бажано читати дітям більше книг, відповідати на
нескінченні питання маленьких «чомучек», як би вас це не стомлювало. Завдяки
такому тісному спілкуванню, дитина вчиться складно говорити, мислити,
аналізувати. Саме розвинене сприйняття й
мислення дають можливість систематично спостерігати за предметами і явищами,
виділяти в них істотні особливості, міркувати й робити умовиводи.
- Заохочуйте
цікавість дитини.
- Допоможіть дитині
вивчити його прізвище, адресу, номер телефону, день народження, а також
відомості про родину: маму, татка, брата, сестру і т.д.
- Будьте у всім
прикладом своїй дитині.
- Цікавтеся справами
своєї дитини, грайте з ним.
- Хвалите його
щораз, коли він цього заслуговує.
- Не лайте, а тим
більше не ображайте дитину в присутності сторонніх. Маля затаїть образу,
перестане довіряти вам. У майбутньому це може привести до того, що дитина буде
приховувати від вас правду.
- Не робіть за
дитину те, що він у стані виконати самостійно. Визначите разом з ним коло його
обов'язків (помити свою чашку, застелити постіль, скласти речі та ін.).
- Обговорите з
дитиною ті правила й норми, з якими йому доведеться зустрітися в школі.
Поясните їхню необхідність.
- З перших днів
навчання складіть разом з дитиною його розпорядок дня. Обов'язково стежите за
його виконанням.
- Не залишайте без
уваги логопедичні проблеми дитини.
- Перед тим, як
зробити дитині зауваження, відзначте його позитивні сторони («Розумник. Я бачу,
ти намагався. У тебе вже непогано виходить, але...).
- Не перевантажуйте
дитину шкільними заняттями. Прогулянки на свіжому повітрі й ігри не менш
важливі для здоров'я й нормального розвитку дошкільника. Специфіка уваги
шестирічних дітей така, що продуктивно виконувати завдання дитина може 15-20
хвилин. Потім варто перемкнутися на інший вид діяльності.
- Не порівнюйте
дитину з іншими дітьми, особливо із братами або сестрами. Ви тільки збільшите
проблему, укорените в дитині почуття неповноцінності й викличте ревнощі й
злість відносно брата або сестри.
Навчальна діяльність у сучасній школі жадає від дітей високого рівня розумової активності, що проявляється в розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, уяви. Тому бажано проводити заняття, які сприяють розвитку пізнавальних процесів дошкільника. Вони рекомендуються батькам для успішної підготовки дитини до навчання в школі.
Навчання в школі повинне стати джерелом позитивних емоцій. Це додасть дитині впевненості у своїх силах. Негативне відношення батьків або вчителів, постійна критика на адресу дитини, окрики й невдоволення можуть викликати тривожність, дискомфорт, а головне - небажання ходити в школу
Немає коментарів:
Дописати коментар