Пам’ятка батькам,

щоб убезпечити дітей від небезпечних груп у соціальних мережах

             Останнім часом в Україні виявлено активність нового молодіжного руху,

який набирає популярності в містах України. Вказана течія складається

здебільшого з молоді неформальної зовнішності: довге фарбоване волосся,

вподобання до «аніме», відповідних групах у «TikTok» та інші атрибути, пов'язані

із ними. Конкретна ідеологія відсутня, але полягає у тому, щоб дати відсіч тим,

хто їх пригнічує. 

          Вказаний рух сягає корінням японського мільтфільму-аніме «Hunter x

Hunter», де за сюжетом діє злочинна організація «Геней Редан», також звана

«Павуком» або «Примарною трупою», її символом є павук із цифрою «4».

Представники субкультури називають себе неформалами, та зазначають, що не

асоціюють себе з приватною військовою компанією, а назвали так лише

«жартома» та поступово від нього відмовляються.

«Редан» - це новий напрямок молодіжної субкультури, яка виступає за свободу

вибору індивідуального стилю та засуджує насильство з боку «офніків»

(представники субкультури, які обожнюють культ грубої сили і вважають за

краще будь-які питання вирішувати бійкою), скінхедів, «неросійських» (особи не

слов’янської зовнішності) та інших подібних груп.

          Члени цього руху, для самоідентифікації, використовують символіку павука,

носять довге волосся та одягаються у вільний одяг.

Основними центрами проведення зборів підлітків визначають людні місця,

такі як: площі, торговельні центри, центральні частини міст тощо, де скупчуються

групами. Перші прояви активності з’явилися в великих містах російської

федерації та має досить резонансний характер. Учасники скоюють бійки прямо

біля вказаних людних місць.

         З 22.02.2023 вказаний рух почав активно поширюватися через телеграм

канали на території країн СНД. В протистояння руху «РЕДАН» також

створюються групи «антиРЕДАН», до якого входить так званий неформальний

рух «ОФНИКИ» (підлітки 14 років), які не визнають представників «РЕДАН» та

вступають з ними у фізичне протистояння. Обидва руху закликають до

протистояння між вказаними течіями. 

         З 25 лютого 2023 року активність вказаних ініціатив фіксується у багатьох

регіонах держави. У центральних частинах міста відбуваються скупчення молоді,

яка також частково пересувається по містах невеликими групами, зокрема у

торговельних центрах.

         Крім того, з метою організації вказаних зібрань у месенджері «Телеграм»

почали створюватися тематичні канали.

Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить

своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї

самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.

Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної

субкультури та може мати девіантну поведінку. 

Що ж робити батькам, у цій ситуації:

- Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість

говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.

- Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть

якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння,

наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту,

недовіри чи агресії з боку підлітка;

- Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй

дитині в соціальних мережах;

- Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації,

вивчайте групи, до яких вона приєдналася;

- «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що

викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;

- Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та

запропонуйте спільно провести час.

- Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні

сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.

- Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід

пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи

це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь

ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне

(зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють

підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування

в мережі Інтернет не контролюється.

ДІЇ ДОРОСЛИХ АБИ ПІДЛІТОК МІГ СТВОРИТИ СВІЙ БЕЗПЕЧНИЙ ОНЛАЙН-ПРОСТІР 

Сьогодні більшість підлітків свій час проводять онлайн спілкуючись із своїми однолітками, граючи в ігри в гаджетах. Після початку пандемії та повномасштабного вторгнення Російської Федерації ми всі почали проводити майже ввесь свій час перед моніторами та екранами. Інтернет може дати багато нової та потрібної інформації для наших підлітків, за його допомогою ми здобуваємо знання, знаходимо нових друзів та підтримуємо зв’язок зі старими. Але якщо в цифровому просторі проводити занадто багато часу, то це впливає на розвиток підлітка та його фізичне здоров’я. Батьки та вчителі мають турбуватися про те, скільки часу підліток має проводити онлайн та як зробити так, аби максимально захистити підлітка у мережі. Отож, як це зробити: 

1. Говоріть із підлітками про те, що вони роблять у інтернеті. Це має бути невимушена та довірлива розмова про те, що подобається робити підліткам в інтернеті, у що вони грають та що дивляться. Як проводять час у онлайні та як налаштовують свої профілі у соціальних мережах. Не бійтеся братися за складні теми такі, як кібербулінг, секстинг, порнографія, грумінг. Слухайте та НЕ перебивайте підлітка. 

2. Розвивайте критичне мислення підлітка. Допомагайте аналітично ставитися до речей, які вони бачать в медіа просторі, оцінювати якість та надійність онлайн-джерел та навчіть їх верифікувати інформацію. Розкажіть про пропаганду та онлайн маніпуляції, які можуть обдурити дорослих, демонструйте приклади дезінформації, які бачите самі. Та заохочуйте до аналізу ситуації. 

3. Розкажіть про те, що блогери та інфлюенсери використовують свої соціальні мережі, як спосіб заробітку. Люди, які це роблять зацікавлені у тому, щоб висвітлювати ситуацію з корисного для них боку (наприклад, навмисно створюють проблему і пропонують її рішення саме за допомогою товару, який рекламують). 

4. Допомагайте керувати онлайн-репутацією. Нагадайте про те, що все, що вони завантажать у інтернет, там і залишається назавжди. Тож ознайомте підлітків із правилом “білборду” - публікувати тільки те, що б вони не проти були побачити на білборді біля школи. Поясніть, що їх сторінки у мережах можуть побачити батьки та майбутні роботодавці і це може вплинути на стосунки із ними. 

5. Встановыть батьківський контроль на всіх девайсах вдома. Хоча батьківський контроль і фільтрація інформація важливі - це має бути у міру дорослішання. Встановлення таких програм має здійснюватися разом у діалозі та обговоренні. Так, підлітки можуть мати друзів із пристроями без фільтрів, але коли ми обговорюємо з підлітками, чому важливі обмеження і чому деякі сайти/контент не є доречним для їхнього віку, тоді це не викликає в них роздратування чи бажання скористатися моментом. 

6. Обмеження на використання, антивірусні програми мають бути встановлені і на комп’ютерах навчального закладу. 

7. Наголосіть підліткам про те, що їм потрібно переглянути налаштування приватності на всіх сайтах, сторінках, девайсах та акаунтах. Заохочуйте змінювати паролі час від часу та постійно нагадуйте про те, що не потрібно повідомляти приватну інформацію про себе, сім’ю та друзів у месенджерах, незнайомим особам. 

8. Утримайтеся від користування незахищеними wi-fi у кафе / ресторанах / громадських місцях, але якщо користуєтесь, то перевірте чи коректно налаштована приватність на гаджеті, щоб зловмисники не могли викрасти приватну інформацію про підлітка. 

9. Навчіть підлітків кільком правилам безпечного користування інтернетом: - додавати людей до чорних списків або скаржитися на них адміністрації соцмережі; - скачувати додатки та файли тільки з офіційних платформ; - розкажіть про антивірус та навчіть користуватися ним; - розкажіть про те, що потрібно поважати інших онлайн користувачів; 

10. Відслідковуйте кількість часу, що підлітки проводять онлайн (за допомогою спеціальних додатків або у налаштуваннях у самому телефоні), а також разом проговорювати, чим це може бути небезпечно і як допомогти підлітку менше часу бути в цифровому вимірі. 

11. Пам’ятайте, як важливо їм проводити вільний час разом із підлітком. 

(Джерело: https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/starsha-shkola-onlajn.pdf )

 

Науково-методичні розробки науковців Українського науково-методичного

центру практичної психології і соціальної роботи

Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В.Залеська та ін. – Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 c.

Книга містить рекомендації зі здійснення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Для соціальних педагогів, практичних психологів, педагогічних працівників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного профілю, фахівців громадських організацій, широкого кола громадськості.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106561

Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в Україні : метод. рек. – К. : Агентство “Україна”. – 2014. – 48 с.

У виданні подаються методичні рекомендації з формування навичок безпечної поведінки в дітей в умовах суспільної кризи та збройного конфлікту в країні. Окрему увагу приділено можливостям отримання необхідної гуманітарної, психологічної, соціальної та правової допомоги дітям та їхнім сім’ям, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб. Для педагогічних працівників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного профілю, фахівців громадських організацій, широкого кола громадськості.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106565

Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» : навчально-методичний посіб. - Київ : НаУКМА, ГЛІФ Медіа, 2017. - 208 с.

У навчально-методичному посібнику представлена корекційно-розвиткова програма, мета якої - підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дошкільнятами і школярами після психотравматичних подій. Суттєвою перевагою програми є корисність її застосування навіть через рік після травматичної події. Три основні складники програми спрямовані безпосередньо на дітей, на батьків і на педагогів. Пропонована програма побудована як на науково обґрунтованих рекомендаціях, визнаних на міжнародному рівні, так і на практичному досвіді роботи авторів з дошкільнятами, школярами, їхніми батьками і вчителями, які перебували в зоні військового конфлікту. Посібник розроблений для практичних психологів і соціальних педагогів, які працюють з дітьми дошкільного, молодшого шкільного та підліткового віку і дає змогу оволодіти практичною методикою з формування безпечного середовища і стійкості до стресу.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707671

Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах : навч.метод. посіб. / Богданов С. О. та ін. ; заг.ред.: Чернобровкін В. М., Панок В. Г. - Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017.- 208 с.

Навчально-методичний посібник з питань розвитку життєстійкості/ стресостійкості у дітей, основних проявів стресу в дітей та дорослих, створення безпечного середовища у класі, психологічної підтримки вчителів призначено для використання в навчальному процесі системи післядипломної освіти педагогічних кадрів, вищих педагогічних навчальних закладах. Матеріали посібника містять науково-теоретичну частину, що складається з 11-ти модулів, і практичну частину у вигляді програми тренінгів по кожному модулю та алгоритм з перенаправлення дитини до психолога чи іншого спеціаліста в разі потреби. Посібник містить рекомендовану літературу для педагогів, глосарій понять з питань життєстійкості/стресостійкості, які можуть бути використані в шкільній практиці. Може бути застосований на курсах підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, для підготовки студентів педагогічних факультетів та широкою педагогічною громадськістю.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707663

Досвід надання допомоги дітям і сім’ям - жертвам військового конфлікту : практ. посіб. / І. О. Корнієнко, І. М. Лісовецька, Ю. А. Луценко, Д. Д.Романовська. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017.– 152 c.

Практичний посібник підготовлено на виконання наукового дослідження «Науково-методичні засади надання соціально-педагогічної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових конфліктів» (номер державної реєстрації - 0116U002432) та на вимогу психологічної практики щодо забезпечення психосоціальної підтримки та супроводу осіб, постраждалих внаслідок військових дій в Україні. Зміст посібника містить матеріали для роботи практичного психолога, соціального педагога з учасниками НВП в умовах проведення АТО та військових дій. Проаналізовано теоретичні аспекти психологічної травми, її ознак, чинників, котрі посилюють негативний вплив травмуючи факторів. Практичність посібника полягає у включені до змісту тренінгових занять, окремих вправ, технологій, які можуть бути застосовані у практичній діяльності вказаних спеціалістів. Практичний посібник рекомендовано практичним психологам, соціальним педагогам, студентам відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709040

Шляхи подолання дитячої психотравми в діяльності працівників психологічної служби : [метод. рек.] / Музиченко І.В., Ткачук І.І. - Київ :УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. - 88 с.

Методичні рекомендації присвячено розгляду питань теоретико-прикладного характеру, які стосуються психологічної травми. Проаналізовано її види, чинники та реакції, які вона викликає. Надано методичні рекомендації щодо подолання дитячої психотравми. В основу методичних рекомендацій покладено праці вітчизняних та зарубіжних психологів, які займалися дослідженням цієї проблеми. Методичні рекомендації можуть бути використані практичними психологами,викладачами психології, студентами вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Психологія» та фахівцями у галузі психології.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707675

Організація соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів / авт. кол.: Герило Г.М., ГнідаТ.Б., Корнієнко І.О., Луценко Ю.А. ; заг. ред. Ю.А. Луценко. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. – 128 с.

Питання організації соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів є актуальним в умовах продовження антитерористичної операції / операції об’єднаних сил (АТО / ООС), ротації кадрів і повернення службовців за місцем проживання. Наслідки перебування в АТО / ООС часто стають причинами конфліктів, насилля, жорстокості, немотивованих дій і вчинків. Зміст посібника розкриває основні аспекти організації практичної роботи з вказаними категоріями населення. Програми, заняття та їх елементи,наведені у змісті посібника, можуть застосовуватися у практичній діяльності визначених спеціалістів. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/713128

Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій / авт.кол ; заг. ред. В. Г. Панок, І. І. Ткачук. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2019. 144 с.

Практичний посібник «Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій» розроблено на виконання наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У виданні висвітлено широке коло питань пов’язаних з організацією та здійсненням процесу консультування дітей та сімей, які зазнали травматичного досвіду. Запропоновані процедури і техніки консультування та корекційної роботи науково обґрунтовані, визнані сучасними вітчизняними та зарубіжними психологами-практиками. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718798

Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження) / [авт. кол. В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В. Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І.Ткачук] ; заг. ред. В. Г. Панка, І. І. Ткачук. – Київ : Ніка-Центр, 2020. – 122 с.

Практичний посібник «Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження)» є одним з результатів наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У запропонованому виданні висвітлено широке коло питань, пов’язаних з організацією та здійсненням працівниками психологічної служби групової роботи з метою допомоги дітям та сім’ям, які зазнали травматичного досвіду внаслідок військових дій. Представлено три авторські корекційні програми: програму корекційно-розвивальних ігрових занять для молодших школярів, які отримали травматичний досвід; програму психокорекції емоційних переживань підлітків, які зазнали травматичного досвіду «Літній інтенсив»; програму соціально-психологічних тренінгів для відновлення психічних та фізичних ресурсів працівників психологічної служби. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/723324

Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (з досвіду роботи) / авт. кол: В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В.Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І. Ткачук; за наук. ред. В. Г. Панка,І. І. Ткачук. Київ : Ніка-Центр, 2021. 118 с.

Методичний посібник «Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій» (з досвіду роботи) розроблено на виконання наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У посібнику висвітлено технології, процедури і техніки психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій. Представлено досвід роботи творчої групи практичних психологів системи освіти у Луганській області з проблеми надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок військових дій. Для працівників психологічної служби у системі освіти; викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти; викладачів закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями «практична психологія», «соціальна робота», «соціальна педагогіка»; науковців.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729191

Корисні покликання

Матеріали на сайті МОНУ:

https://mon.gov.ua/ua/news/asociaciya-psihologiv-portugaliyi-prezentuvala-posibnik-rozmovi-

pro-vijnu-dlya-batkiv-i-opikuniv-dite

https://mon.gov.ua/ua/news/yunisef-ta-mon-zapustili-dityachij-onlajn-sadok-numo

https://mon.gov.ua/ua/news/distancijni-platformi-dlya-navchannya-samorozvitku-ta-

otrimannya-dopomogi-j-perevirenoyi-informaciyi

Матеріали для використання під час воєнних дій (ІМЗО):

https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-

vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/

ГО «Ла Страда-Україна»

https://www.facebook.com/search/top?q=%D0%BB%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%80%D

0%B0%D0%B4%D0%B0-

%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%2Fla%20strada-ukraine

UNICEF Україна

https://www.unicef.org/ukraine/

Український фонд благополуччя дітей

https://childfund.org.ua/

 Контакти безкоштовної кризової психологічної допомоги в період війни і не тільки

(корисні посилання)

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді:

0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі

стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),

Messenger @childhotline.ukraine,

Instagram @childhotline_ua,

Telegram@CHL116111.

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:

0 800 500 335

або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. Центр надання безоплатної правової допомоги:

0 800 213 103.

4. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками

(https://secrets.1plus1.ua/).

5. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду:

73 33.

6. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги:

(068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

7. «Лiнiя допомоги»:

(067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

8. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей:

0 800 505 085.

9. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів:

(044)456 17 02, (044) 456 17 25

10. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.

11. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини:

(044) 255 76 75.

12. Освітній омбудсмен України:

 (095) 143 87 26

(ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/).

13. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).

14. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ:

0 800 507 727.

15. Анонімні консультації на сайтах

teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді),

supportME (від фахівців).

16. Уповноважений Президента України з прав дитини

(044) 255 76 75.

17. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:

0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів),

527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

18. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном:

(044) 238 16 57.

19. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України:

(044) 374 37 85 (пн. - сб.

з 09:00 до 18:00).

20. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції:

0 800 211 444.

21. Гаряча лінія з профілактики суїцидів

(https://lifelineukraine.com/).

22. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер:

0800 50 18 92.

23. Платформа «Мені здається»

(https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it-seems-to-me/).

24. Платформа «Розкажи мені»

(https://tellme.com.ua/).

25. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).

26. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн

(https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).

27. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи-волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби)

(https://bit.ly/3QLUdwO).

28. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою:

0-800-300-155 (дзвінки

безкоштовні).

29. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини

(https://bit.ly/3OzJm6Z).

30. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).

31. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога»

(https://rozirvykolo.org/mental-support/).

32. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність

(https://ukr-ednist.com.ua/).

33. Група психологічної підтримки «Разом»

(https://razom.live/).

34. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ):

+38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00),

сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).