Індивідуальне навчання

5 клас

Основи здоров,я

Основні складові здоров,я.

Джерело https://www.youtube.com/watch?v=E-u6ext-Zog

Вікові реакціі на травматичні подіі

 Основна мета батьківства — допомогти дітям рости та процвітати з найкращими можливостями. Батьки бажають захистити своїх дітей від небезпеки, коли це можливо. Іноді їм загрожує серйозна небезпека, будь то техногенна, наприклад, стрілянина в школі чи домашнє насильство, або природна, наприклад повінь чи землетрус. Коли небезпека загрожує життю або становить загрозу серйозних травм, це стає потенційно .травматичною подією для дітей

Розуміючи, як діти переживають травматичні події і як вони виражають свої переживання пов’язані з цим досвідом, батьки, лікарі, громади та школи можуть краще підтримати своїх дітей та допомагати їм у цей .складний час. Мета – відновити баланс у житті цих дітей та їхніх сімей

ЯК МОЖУТЬ РЕАГУВАТИ ДІТИ

Те, як діти переживають травматичні події та як вони виражають стресс, багато в чому залежить від віку та рівня розвитку дитини.

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які постраждали від травматичної події, можуть відчувати почуття безпорадності, невпевненості в тому, що небезпека закінчилася, загальний страх, який поширюється за межі травматичної події та в інші аспекти їхнього життя. Дітям цього віку може бути складно описати словами, що їх турбує та що вони переживають емоційно.

Це відчуття безпорадності і тривоги часто виражається як втрата раніше набутих навичок розвитку.

Дітям, які пережили травмуючі події, може бути важко заснути самостійно або відпускати батьків. Діти, які, грали у дворі до травматичної події, зараз можуть не захотіти грати за відсутності батьків або близьких людей. Часто діти втрачають деякі навички мови та туалету, можуть з’явитися нічні кошмари або страх засинати. У багатьох випадках діти можуть брати участь у травматичній грі — грі, яка повторює сюжет травми у простій формі. Такі ігри може представляти зосередження дітей на травматичній події або спробу змінити негативний результат травматичної події. 

У дітей шкільного віку травматичний досвід може викликати почуття постійної стурбованості власною безпекою та безпекою інших у школі чи сім’ї. Ці діти можуть бути зконцентровані на тому, що вони робили під час травматичної події, на їх діях у той час. Часто вони відчувають провину або сором за те, що вони зробили або не зробили під час події. Діти шкільного віку також можуть постійно переказувати травматичні події, або говорити, що їх переповнює почуття страху чи смутку.

Травматичний досвід може поставити під загрозу завдання розвитку дітей шкільного віку. У дітей цього віку можуть спостерігатися порушення сну, які можуть включати труднощі із засипанням, страх спати на самоті або часті кошмари. Вчителі часто коментують, що діти можуть мати більші труднощі з концентрацією уваги та навчанням у школі. Діти цього віку також можуть скаржитися на головні болі та болі в животі без очевидної причини, а деякі діти можуть проявити надзвичайно необачну чи агресивну поведінку.

Підлітки, які зазнали травматичної події, можуть мати почуття неповноцінності та сорому у зв'язку зі своєю емоційною реакцією на цю подію. Почуття страху, вразливості та занепокоєння через те, що їх можуть назвати «ненормальними» або, що вони будуть відрізнятися

від своїх однолітків, можуть спричинити внутрішнє усунення підлітків від сім’ї та друзів. Підлітки часто відчувають почуття сорому і провини за травматичні події і можуть висловлювати фантазії про помсту і відплату. Травматична подія для підлітків може сприяти радикальній зміні уявлення цих дітей про світ. Деякі підлітки можуть появити саморуйнівною та необачну поведінку.

ЯК ДОПОМОГТИ

Участь сім’ї, лікарів, школи та громади має вирішальне значення для підтримки дітей у емоційних і фізичних труднощах, з якими вони можуть стикаються після травматичної події.

Маленьким дітям батьки можуть запропонувати неоціненну підтримку, забезпечивши комфорт, відпочинок та можливість грати чи малювати. Батьки можуть запевнити дітей, що травматична подія закінчилася і що діти в безпеці. Батькам, родині та вчителям корисно допомогти дітям висловити свої почуття, щоб вони не відчували себе наодинці зі своїми емоціями. Забезпечення послідовного догляду може створити відчуття безпеки для дітей, які нещодавно пережили травматичні події. Наприклад, важливо забирати дітей зі школи в передбачуваний час та інформувати дітей про місце перебування батьків. Батькам, родині, вихователям та вчителям може знадобитися терпіння, щоб прийняти та підтримати дитину під час тимчасової регресії у розвитку дитини після травматичної події.

Старшим дітям також буде потрібне заохочення, щоб вони висловлювали страх, смуток, турботи і гнів у сприятливому середовищі сім’ї. Важливо вказати на нормальність їхніх почуттів і роз’яснити будь які замішання або непорозуміння щодо травматичних подій, які вони висловлюють. Батьки можуть бути неоціненними у підтримці своїх дітей, коли їхні думки та почуття заважають зосередитися на навчанні та інших справах

Деякі підлітки можуть проявити саморуйнівну та необачну поведінку.

Для підлітків, які пережили травматичну подію, сім’я може заохочувати обговорення події та почуттів з цього приводу, а такождумок про те, що можна було зробити, щоб запобігти події. Батьки можуть обговорити з підлітком можливе напруження у стосунках із сім’єю та однолітками та запропонувати підтримку в цих труднощах. Важливо допомогти підліткам зрозуміти їх агресивну або непокірну поведінку, як спроб висловити гнів зв’язаний з травмуючім досвідом. Також може бути важливим обговорити думки про помсту після акту насильства, розглянути реалістичні наслідки вчинків і допомогти сформулювати конструктивні альтернативи, які зменшать відчуття безпорадності.

Коли діти зазнають травматичні події, це впливає на всю родину. Часто члени сім’ї мають різний досвід щодо події та різні емоційні реакції. Розуміння переживань один одного та допомога один одному з можливими почуттями страху, безпорадності, гніву чи навіть провини за те, що вони не в змогли захистити дітей від травматичного досвіду, є важливою складовою емоційного відновлення сім’ї.

Джерело age-related-reactions-factsheet-uk.pdf

Попри тривогу та напругу. Як допомогти дитині заснути. Поради Світлани Ройз

 Зараз дітям потрібне більше часу та нашої допомоги, щоб відчути хоча б відносну безпеку та захист

Для дітей і для дорослих тема сну зараз може бути пов’язана з напругою і тривогою. І нам особливо важливо створювати «простір сну», звички, ритуали, щоб давали сигнал нашій парасимпатичній системі — «вмикайся, все спокійно, можна розслаблятися».

Екологія сну: намагатись не дивитись мультфільми в ліжку, за годину до сну не грати в комп’ютерні ігри. Переходити в «тихий» і більш повільний режим. Створювати «сонні ритуали»: якщо є можливість — вмивання, переодягання (хоч маленьку деталь одягу, наприклад — нічні шкарпетки), можливо, обіймання, казки, колискові, масаж. Зараз дітям потрібне більше часу та більше нашої допомоги, щоб відчути хоча б відносну безпеку та захист, в якій можна дозволити собі заснути. Ритуали створюють простір передбачуваності — безпеки.

Донька мене кожної ночі питає: «А тривога буде?» Я їй відповідаю: «Напевно, так. А що ми будемо робити, якщо буде сигнал сирени?», — і вона сама розповідає послідовність дій. Це дає їй відчуття контролю.

Ми можемо вигадувати і докладно описувати чи створювати із подушок та пледів «безпечне захищене місце». Я можу запитувати: «Хто буде Хранителем твого сну?»

Ритуали створюють простір безпеки

Зараз багато дітей бояться темряви — тут стануть у пригоді ігри з ліхтариками, тіньовий театр. Сьогодні я зробила з клаптику коробки трафарет — ангела. Його можна використовувати як фігурку «хранителю сну», а можна зробити (якщо наклеїти на серветку чи на малюнок дитини) вітраж.

Перед сном я можу запитати: «Що б ти хотіла із собою взяти із цього дня в новий день?» Так ми фіксуємо ресурс.

А якщо відбувалося щось складне, я можу попросити покласти руки на чоло і потилицю (це кінезіологічна вправа) і попросити, щоб дитина сказала, що хоче залишити в дні минулому, чи відпустити з гелієвою кулькою в повітря, чи скласти в сейф на зберігання.

Коли дитина каже: «Я боюсь, що щось погане може статися», ми можемо разом уявити, що над всіма нами купол, який нас захищає. Можемо молитись, співати разом. Бажати всім-всім дітям та дорослим спокою та безпеки. Просити наш Рід допомогти нам і захищати.

Будуть доречні будь-які масажі, поцілунки, обійми, наші теплі доторки. Можливо, дитина прислухається до нашого серцебиття. Саме зараз важлива наша рука чи іграшка, контакт з якою можна відчувати.

Коли дитина каже:

— Я ніяк не можу заснути…

— А ти зараз «внутрішнім зором» подивись в середині на своє тіло. У моєму тілі є місця, де я відчуваю згустки напруги, важкості. Я їх бачу, вони, як крижинки. Коли я тепер дивлюсь на крижинку у мене в потилиці, мій погляд, як сонечко, її розчиняє. Вона тане від мого погляду. А у тебе де крижинки? У ніжках є? Ні? А де?.. (торкаємося)

— А ти уяви, що будь-яка думка — це пір'їнка чи метелик. Як тільки-но вона з’явиться, уяви, що відпускаєш її у небо. З’являється нова, ти і її відпускаєш у небо. Дивись, як вона летить — високо-високо.— Я боюсь, що не засну…

— Коли я лежу, у мене в голівці крутиться те, що я хотіла зробити, але не зробила.

— А ти уяви, що ти усі думки і справи, як іграшки перед сном, розкладаєш по поличках: кожну справу і кожен спогад — на свою поличку.

— А у мене, коли я лежу, у животику щось дрижить і заважає спати.

— А ти поклади ручку на животик. Відчуй, яка рука тепла і важка. Від неї по животу розтікається тепло. Може, твоя ручка, як кошеня, яке лежить і муркоче. Ти повільно-повільно дихаєш, і кошеня-ручка повільно піднімається та опускається від твого дихання.

Або:

— А ти поклади ручку на животик і потряси нею так само, як і животик. Що зараз відбувається?

Або:

— А ти поклади ручку на животик долонькою догори й уяви, що те, що в ньому дрижить, з’являється на долоні. Що це? Чого воно хоче? Може, якщо воно цього хоче, накрий його долонькою і вклади спати? А може, його відпустити на місяць і до зірок?

— Я думаю про те, що ніяк не можу заснути. І від цього не можу заснути.

— Коли думки ходять по колу — змотуй їх у клубок. Уяви, що ти намотуєш м’якеньку ниточку в клубок, виток за витком.

— Я не можу заснути… Я чогось тривожусь, а чого саме — не знаю.

— Уяви себе у самому чарівному місці. Самому найбезпечнішому для тебе. Там буде травичка? А сніг? А веселка? А люди? А що там буде? Там обов’язково буде перебувати Хранитель Сну. Йому можна передати, як хмаринку, усі твої тривоги. Прямо зі свого тіла випусти їх і віддай Хранителю. І попроси про найдобріший сон. Хранитель Сну може тебе надихнути на самий-самий добрий сон.

— А ти уяви, що твоя думка зараз човником пливе у «завтра» по річці. Човник з кожною секундою по м’якеньких-прем'якеньких хвилям упливає все далі і далі.— Я не можу заснути, тому що хочу, щоб скорше настав ранок.

Або:

— Уяви, що твої думки і дихання — повільні і ліниві. Зовсім, як лінивці. Тепер ми заморожуємо час і він рухається, тече, але стає повільнішим і повільнішим. І думки, і дихання… повільнішеее.

— Я ніяк не можу заснути. Мені заважають усі звуки.

— Дослухайся тепер до звуку сну (потрібно якомога низьким, протяжним звуком кілька разів на одній ноті проспівати: Ууууууууууууууууууууууууууууу).

Добрих снів. І нехай діти сміються уві сні, і нам буде спокійно.

Джерело https://life.nv.ua/ukr/blogs/yak-dopomogti-ditini-zasnuti-poradi-batkam-psihologiya-50237420.html

 

Чому сльози – не прояв слабкості, 

і плакати – корисно

Сльози — це не означає, що ви вже не тримаєтесь. Це означає, що ви допомогли собі й перестали витрачати сили на утримування напруги.

Сльози звільняють і знеболюють. 

Силою утримувати сльози — це боротись самому з собою. Можна навчитись цього не робити. І зберегти свої сили. 

Заборона на сльози — це установка, яку можна змінити. Вона утворюється тоді, коли комусь поряд було важко витримувати ваші сльози. І доводилось тримати їх в собі, щоб нікого не бентежити. 

Але це вже справа кожного — справиться зі своїми переживаннями поряд із людиною, яка має право полегшити свій біль своїми слізьми.

Сльози вгамовують біль Сльози допомагають вгамувати не тільки емоційний біль, але і фізичний. Сльози сприяють виробленню енкефалінів. Ця речовина по своїй дії схожа на морфін, який знижує больові відчуття. 

Сльози очищують Сльози очищують не тільки поверхню очного яблука, але і весь організм в цілому. Разом зі слізьми з організму виводяться токсини і гормони стресу. 

Сльози допомагають Не дарма в стресових ситуаціях нам кажуть, що треба поплакати. Це не слабкість, а захисний механізм організму. Сльози допомагають перенести стресові ситуації та згладити їхні наслідки. Після плачу пульс і дихання сповільнюються, м'язи тіла приходять в розслаблений стан, тиск нормалізується. 

Сльози захищають Фермент лізоцим, один з компонентом сліз, має сильну антибактеріальну та противірусну дію. А попадання сліз в ніс робить захист ще ефективнішим. Ось так, сльози - цілком ефективна реакція організму на стрес, яка допомагає покращити фізичне та емоційне здоров'я. Плачемо час від часу на шляху до перемоги України!

Джерело https://medicine.rayon.in.ua/news/497241-chomu-slozi-ne-proyav-slabkosti-i-plakati-korisno

 

 Індивідуальне навчання

5 клас

Розвиток мовлення

Діалогічне мовлення

Пригадай!

https://www.youtube.com/watch?v=Yw7MyMbRXIc

Зверни увагу!

https://www.youtube.com/watch?v=VWS_1mBAdKI

 

Арт-терапія з дітьми та дорослими. Техніка "Зім'ятий папір". Робота зі страхами.

Хочу показати вам, як можна залучати до творчості не лише дітей, а й дорослих.

Дана практика дозволяє відреагувати складні емоції або просто отримати насолоду від творчості.

Вам знадобиться:

❤️ папір

🧡 акварельні фарби

💛 пензлик

💙 дитина 😄 (але можна залучити свого внутрішню дитину)

Спосіб 1. Відреагування почуттів.

Якщо дитина відчуває якісь не надто приємні емоції: злість, страх, образу і т.д. Можна запропонувати йому взяти аркуш паперу і простим олівцем намалювати пляму, що символізує вибрану емоцію.

Наприклад, дитина чогось боїться. Запропонуйте йому пограти в таку гру з папером та фарбами. Дайте лист і попросіть намалювати пляму, яка означатиме його страх.

Таким чином, дитина вже трохи відокремиться від свого страху і зможе глянути на неї як зверху. Страх тепер не володіє ним повністю, і він може щось зробити з ним.

Ви також можете робити цю практику разом з дитиною. Підтримуючи її в такий спосіб.

Наступний крок – сумнівайте свій лист.Спробуйте отримати від цього процесу максимум задоволення разом із дитиною. Можна висловити свої емоції: "Гидкий страх, тепер я тисну тебе, а не ти мене!" Або те, що прийде вам на думку. Якщо дитина почне веселитися, змінюючи папір і караючи страх - це хороша ознака.

Тепер акуратно розгортаєте зім'ятий папір, берете акварель і розфарбовуєте його яскравими кольорами. Ну як? Страшний страх тепер веселий і більше нагадує радість.

Спосіб 2. Створення фону для нотаток чи колажів

Листок паперу можна розрізати на 2 або 4 половинки, щоб утворилися менші аркуші. Сумніть один шматочок у кульку. Використовуйте один колір, щоб зафарбувати всю зовнішню поверхню кулі.

Акуратно розгорніть папір і подивіться, як він виглядає. Трохи зачекайте, доки висохне фарба. Тоді знову скачайте кульку. Візьміть другий колір і знову зафарбуйте поверхню кульки. Розгорніть папір і дайте висохнути.

Можна зупинитись на двох кольорах або продовжувати. Зрештою, у вас утворюється оригінальна текстура, яку можна використовувати в колажах і для різної творчості. Головне, що сам процес дуже захоплює і дітей, і дорослих .

Рекомендації для батьків: у арт-терапії не може бути нічого неправильного. Якщо дитина відступила від інструкції і зробив щось по-своєму – похваліть її, але в жодному разі не критикуйте і не змушуйте чітко дотримуватися інструкції. Діти – творчі істоти, і вони, швидше за все, поміняють щось у ваших “ідеальних планах”. Прийміть це !

#ТРЕНІНГОВИЙЦЕНТРНАТАЛІЇСАБЛІНОЇ#ЯпоручЯпсихолог#війнаУкраїна

https://www.sablinatz.com/art-terapiya-teoriya-i-praktika

Поради від психолога 

1.Батькам: асоціативний тест   «Подорож»

https://stpp.sumy.ua/asotsiatyvnyj-test-podorozh.html

 «Три питання» https://stpp.sumy.ua/asotsiatyvnyj-test-3-pytannya.html?fbclid=IwAR1YclRN9jzjGniGlt9mTqpWRwawdjEPuAdrKUD6T8D6UdMxAai07DCdXJw

2. Педагогам : тест для кращого   пізнання себе «Прогулянка» https://vseosvita.ua/library/asociativnij-test-progulanka-asociativni-testi-ce-instrument-akij-dopomagae-krase-piznati-i-zrozumiti-samogo-sebe-105831.html?rl=241232&fbclid=Iw   , тест «Кольорові двері» http://natalidea.ru/cvetnye-dveri/   та тест «Годинник» https://vseosvita.ua/library/proektivna-testova-metodika-godinnik-196423.html?rl=241232&fbclid=IwAR1K9xCLv8b2pKmKyOXCBtMSLeo6hZNWW0xP6qtJ2QcBnpZaOX9ZS9A3Xak

3. Батьки прочитайте ці   коротенькі повчальні казки своїм дітям https://zatyshok.net.ua/3765/?fbclid=IwAR3b9Vm4lEsmZ2atQWlFK4yvKkkOBpz2KO6LHRpj-At7lkN5eT1Gz82stQU 

4.Для учнів 8-11 класів: цікаві   тести із самопізнання https://www.youtube.com/watch?v=upBRbXfbU5Y, 

https://www.youtube.com/watch?v=1AOPwj2Hg9w

https://www.youtube.com/watch?v=R02cIFtCCp0

 

Дитина і страх

 Якщо ваша дитина зараз часто відчуває страх, поговоріть з нею. Важливо, щоб дитина розуміла: вона не сама! І відчуття страху - це нормально. 

❗ Страх, викликаний потенційно небезпечними подіями є важливим і потрібним фактором виживання. Якби ми не відчували страх, то не намагались би себе захистити.

✊ Проте якщо страх стає сильнішим за нас, потрібно його заспокоїти та взяти під контроль. Дитина може спробувати різні методи та техніки боротьби зі страхом (про багато з них ми вже писали і будемо продовжувати писати ще), наприклад, дихальні техніки, техніки заземлення, малювання, ліплення тощо.

 Індивідуальне навчання

5 клас

Основи здоров,я

Безпечна поведінка. Правила безпечної поведінки удома, надворі, у натовпі

-         Відгадай загадку.

Ця будівля є повсюди,
В ній живуть хороші люди.
Він складається з цеглинок.
Називається…     (будинок)

-         Сьогодні  поговоримо про наш дім. Але не просто про дім, а про безпеку у ньому. Щоб наші будинки завжди були красивими та затишним, щоб їх мешканці жили здоровими і щасливим, потрібно знати та виконувати правила безпечної поведінки та правильного користування різними приладами.

-         А, щоб урок був цікавим, проведемо його у вигляді усного журналу «Безпечний дім».

Створення асоціативного куща до слова «вогонь»

-         Відгадай ще одну загадку.

               Скільки б не їв, а ніколи ситим не буде.         (вогонь)

 

Відкриємо 1 сторінку нашого журналу  «Вогонь – друг, вогонь – ворог».

 

-         Що ти уявляєш, коли чуєш слово «вогонь», які асоціації виникають у тебе?

 

                               Тепло                    світло                 їжа

Полумʼя                                      вогонь                                       пожежа

                      Страх                         розпач           небезпека

 

– Дуже часто можемо чути: стережися вогню, будь з вогнем обережний, пожежа – страшне лихо, під час пожежі загинули люди і згоріло майно. Можливо, варто взагалі відмовитися від вогню, не пускати його в наше життя і не буде біди?

–        Для чого використовують вогонь?

–        Де без вогню не можна обійтися?

Якщо холоди настали –

Допоможе нам вогонь.

Він розтопить піч у хаті,

Але ти стій осторонь.

 

Якщо раптом світло гасне,

Свічку ми запалимо.

В цьому випадку вогню

Ми подякуємо.

 

А в печі велетенській – у домні –

Плавлять сталь сталевари невтомні.

 

На вогні готують їжу,

Пиріжки мама пече.

В кухні ти, малюк, не грайся –

Вогонь миттю припече.

 

Як смеркне в кімнаті й надворі,

Вмикаєм у лампочках зорі.

 

Летить ракета в небесах,

Вогонь із сопла рветься – ах!

Такий він сильний, мудрий, дужий.

Вогонь потрібний людям, друже!

 

–        Без вогню людині жилося б важко. Вогонь став людям у великій пригоді. Жодного дня не можемо обійтися без нього. І говоримо ми, що вогонь – це наш друг.

–        А якщо до вогню ставитися без поваги, дражнити його, поводитися з ним необачно, він перетворюється із слухняного теплого кошеняти в дикого, жорстокого,та злого звіра.

–        У яких випадках вогонь стає для нас ворогом?  (Коли виникає пожежа.)

–        А чи всі предмети можу горіти?

–        Які речовини є негорючими?

–        Решта речовин горять однаково, чи є легкозаймисті речовини?

–        Яким знаком позначаються легкозаймисті речовини?   

(Показ таблиці із застережними знаками)

 

2 сторінка журналу «Увага! Пожежа! Чому? Як діяти?»

1. Якщо пожежа невелика, треба спробувати залити вогонь водою, або затоптати, або накинути на нього ковдру.

2. Підключені електроприлади не можна гасити водою.

3. Якщо горить підключений електроприлад, то потрібно обмотати руку сухою ганчіркою і вимкнути електроприлад з розетки, не торкаючись оголеного дроту.

4. Накрити електроприлад ковдрою або цупкою тканиною.

5. Кликати на допомогу дорослих.

6. Викликати пожежну команду за номером 101.

7. Дихати через мокру серветку чи рушник.

8. Вибігати з приміщення, де хазяйнує вогонь.

9. За руку виводити інших дітей, малюків.

10. Щільно закривати за собою двері.

11. Якщо в кімнаті багато диму, вибиратися з неї повзком, закривати ніс і рот рушником, шарфом.

12. Головне не ховатися під ліжком, у шафі, тощо.

13. Якщо загорівся одяг, треба падати, качатися, збивати із себе полумʼя.

14. Якщо при приготуванні їжі загорілася олія на сковороді, треба вимкнути вогонь, накрити сковороду кришкою.

15. Не панікувати!

 Правила безпечної поведінки з газом.

1) Послухайте загадку.

Що зараз в кожнім домі

Є необхідним, безперечно,

Бо варить їжу всім без втоми?

Хоч він отруйний, небезпечний;

Ним користуємось щораз…

Вже здогадалися? Це ….   (газ)

 

3 сторінка журналу «Газ у будинку»

–   Без газу, електрики, води обійтися важко. Вже багато років вони служать людині. Вони приносять багато користі, але поводитися з ними треба обережно, дотримуючись правил безпечного користування.

–        Газ, який горить у нас на кухні, не має запаху, але до нього додають домішки з неприємним запахом. Як ви думаєте, для чого це роблять?

–        Газ може стати небезпечним, і про це слід памʼятати завжди. Газ отруйний, якщо він перебуває в повітрі – це може викликати отруєння. Якщо вміст газу в повітрі збільшується до 7 %, то від будь-якої іскри може статися вибух. А якщо вміст газу і далі зростатиме, то суміш газу і повітря стає пожежонебезпечною. Перебуваючи у загазованому приміщенні можна швидко отруїтися. Отруєння газом дуже небезпечне тому, що призводить до втрати свідомості й зупинки дихання.

–        Внаслідок пошкодження або несправності газопроводу газ може проникнути у приміщення, змішатись з певною порцією повітря та утворити вибуховонебезпечну ситуацію.

–        При появі запаху газу в приміщенні слід негайно загасити газ, відчинити вікно та двері, закрити загальний кран на газопроводі та провітрити приміщення.

–        Неправильне користування газовими та електроприладами, небезпечна поведінка з вогнем призводять до трагічних наслідків. Для порятунку нам потрібно звернутися за допомогою.

–        Куди ми звертаємося за допомогою?

 

5 сторінка журналу «Виклич порятунок!»

 Практична робота. Виклик пожежної служби або служби газу.

– Послухайте і дайте оцінку діям дітей.

Даша схвильовано кричить у трубку:

–        Алло, пожежна охорона! Негайно приїздіть сюди. У нас пожежа!

 

Сергій набирає номер 101 і швидко говорить у трубку:

–        Алло, виникла пожежа, вулиця Сумська, будинок 61, квартира 3. Повідомив Авраменко Сергій.

 

–        Хто викликав правильно? Чому?

 

–        Спробуйте самостійно викликати пожежну службу або газову службу за телефонами 101, 104.

 

–        Ми з вами повторили правила безпечної поведінки з вогнем, електроприладами та газом. Здається, що можемо повністю почувати себе вдома у безпеці. Але …

 

     Лунає звук двірного дзвінка.

 

6 сторінка журналу «Поведінка з незнайомцями»

 

Розбір правил поведінки з незнайомцями.

Дзвінок у двері. 
Технологія «Мозковий штурм» 
- Якщо вам подзвонили у двері? 
- Які твої дії? 

А тепер запам'ятай основні правила безпеки. 

- Якщо подзвонили у двері, а ти вдома сам, у жодному разі не відчиняй незнайомим людям навіть, якщо говорять, що вони співробітники поліції, жеку чи медпрацівники.
- На всі прохання чи запитання відповідай відмовою. 
- Якщо незнайомець намагається відкрити двері, зателефонуй у поліцію за номером 102 і чітко назви свою адресу. 
- Якщо вдома немає телефону, поклич на допомогу сусідів через вікно. 

Треба запам'ятати і завжди виконувати загальноприйняті правила 
безпеки. 
- Перед тим, як відчинити двері і вийти в під'їзд, потрібно подивитись у вічко, чи немає за дверима сторонніх. 
- Якщо ви вийшли, але побачили сторонніх людей, поверніться у квартиру і замкніть двері. 
- Ніколи не просіть незнайомих людей в під'їзді допомогти відімкнути двері. Для цього можна звернутися до добре знайомих сусідів. 

Телефонний дзвінок. 
- Знайома людина – це людина, яку знаєте особисто. Всі решта – люди незнайомі. Якщо зателефонував незнайомець, найкраще з ним не розмовляти взагалі. Або ж розмова може виглядати так. 

Сценка дитини з незнайомцем по телефону. 
- Алло. 
- Хто говорить? 
- А хто вам потрібен? 
- Це яка квартира? 
- Це наша квартира. А яка вам потрібна? 
- Це який номер телефону? 
- Який вам потрібен? 
- Дорослі вдома є? 
- Зараз всі зайняті. Ніхто підійти не може. Залишіть свій номер або зателефонуйте пізніше. 
- Зараз підійде співробітник міліції. Відчини двері. 
- Зверніться до сусідів. Я не відчиню. 

Виведення основних правил спілкування по телефону з незнайомцями. 
- Не називайте домашньої адреси. 
- Не називайте номер телефону. 
- Ніколи не говоріть, що дорослих немає вдома. 
- Не вступайте у розмови з незнайомцями, навіть якщо вважаєте тему розмови дуже серйозною. 

Ми вивчаємо ці правила невипадково. У сучасному світі постало нагальне питання дитячого тероризму, коли викрадають дітей із сімей та використовують їх у різних брудних справах. Тож будьте завжди пильними і слухайтеся порад батьків та вчителів.

 

7 сторінка журналу «Твої дії у різних ситуаціях»

Телефонний дзвінок. 

- Я – мамина колега по роботі Твоя мама нездужає. Я зараз підійду до тебе, візьму для мами в домашній аптечці ліки. Ти хочеш, щоб мама одужала. Відчини двері. 
(Дверей не відчиняти. Зателефонувати на роботу до мами, до тата – повідомити їх про дзвінок). 
      

 Зайшовши до кімнати,  відчув запах газу. Твої дії.

(Вимкнути газову плиту. Відкрити кватирку, двері. Кликати на допомогу.)

Дзвінок у двері. 
- Пожежа! Всі горимо! Відчиняйте двері! Рятуйтесь! 
(Не відчиняй. Зателефонуй сусідам, перепитай. Вийди на балкон, оціни ситуацію). 

 Упасти на спину і кататися по підлозі чи землі, що потушити воонь.)

8 сторінка журналу «Перевір себе».

Гра : «Так чи ні»

1 Якщо ти відчув запах диму або горілого, побачив іскри та невелике полум’я. Необхідно:

- Терміново повідомити батьків та сусідів(так)

- Залити полум’я водою (так)

- заховатися у куток (ні)

2 Якщо загорівся електроприлад, необхідно:

- залити водою (ні)

- вийняти шнур із розетки, обмотавши руку ганчіркою (так)

- відрізати шнур ножем (ні)

- відключити його від електрики рубильником (так)

3 Якщо ваш одяг спалахнув:

- потрібно лягти на підлогу і перекочуватися, збиваючи із себе вогонь (так)

- потрібно бігти (ні)

4 Якщо будинок охопленний полум’ям:

- потрібно накритися з головою мокрою ковдрою і намагатися дістатися виходу (так)

- допомогти молодшим залишити кімнату (так)

5 Якщо у приміщенні багато диму:

- потрібно рухатися до виходу поповзом або пригнувшись (так)

- потрібно захистити свої легені від диму вологим рушником, шарфом чи хустинкою (так)

 

Джерело "На Урок"