поради школярам

 

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Толерантність - це мистецтво жити з іншими людьми та з  іншими ідеями.                                                                                                        Кофі Аннан     16 листопада у всьому світі відзначається  Міжнародний день толерантності Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної  Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило  Декларацію принципів терпимості . У Декларації йдеться про  рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання,  етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація  розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини. Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість – це те, що робить можливим  досягнення миру та веде від культури війни до культури миру». Терпимість, йдеться у статті першій, означає повагу, прийняття та правильне розуміння  багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву  людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки,  совісті та переконань. Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і  визнавати таке ж право за іншими. Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою,  статтю, поведінкою і цінностями.  Ми всі різні. Але ми всі рівні. https://www.youtube.com/watch?v=rLh_92IJRdg

 

 Індивідуальне навчання

4 клас

Розвиток мовлення

Типи текстів

https://www.youtube.com/watch?v=_A8eCPDpTEc

Поради батькам

 

Коли ваша дитина перебуває у стані відчаю

1. Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.

3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.

5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.

6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.

7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розслідувальні».

8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.

9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, майте власну позицію.

10. Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді на запитання, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.

11. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.

І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч.

 

Індивідуальне навчання 4 клас корекція розвитку

 Індивідуальне навчання

4 клас

Корекція розвитку

 

1.     Різнобарвна драбинка                                                                                      

Мета: розвиток зорової пам’яті.                                                                               

Обладнання: два однакових набори різнокольорових карток.                             

Інструкція. Розкласти один набір карток (№ 1) у будь-якій послідовності. Дитина повинна протягом 10 секунд уважно роздивитися і запам’ятати послідовність кольорових карток № 1. Після цього картки закриваються аркушем паперу. Психолог просить дитину закрити очі і подумки уявити собі, як були розташовані картки. Потім дитина повинна розкласти картки (набір карток № 2) так, як розміщені картки № 1. Відповідь звіряється з вихідним зразком. Можна розмалювати пусті картки відповідними кольорами.

Варіант розташування карток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     

Що зникло?                                                                                                                         

Мета: розвиток зорової пам’яті.                                                                               

Обладнання: предмети для запам’ятовування.                                                          

Інструкція. На столі розкладають декілька предметів або картинок. Діти розглядують їх, потім відвертаються. Дорослий прибирає один предмет. Діти дивляться на предмети, що залишилися, і називають, що зникло. Потім можна перекласти предмети і попросити дітей розмістити їх у початкове положення.

Предмети для запам’ятовування

Чашка, ручка, лінійка, гумка, гребінець, блокнот, окуляри, коробка сірників, листок дерева, скріпка канцелярська, фломастер.

8.     

Це цікаво

2 листопада відзначають Всесвітній День боротьби з пневмонією (відзначається щорічно з ініціативи Дитячого фонду ООН і Всесвітньої організації охорони  здоров’я 

 З метою попередження захворювань на пневмонію варто переглянути відеоролик з дихальної гімнастики. Будьте завжди здорові

https://www.youtube.com/watch?v=grQW5OvwARw