Сьогодні відзначають
міжнародний день сім.ї.
Виховати дитину – велике мистецтво, так як
сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків. Саме
батьки є головними у особистісному розвитку своєї дитини.
Батькам щоденно доводиться шукати шляхи підходу до дітей, думати над вирішенням
багатьох конкретних ситуацій. У повсякденному спілкуванні з батьками дитина
вчиться пізнавати світ, брати приклад із них, набуває життєвого досвіду.
Сім’я – школа почуттів дитини.
Спостерігаючи за взаємовідносинами дорослих, дитина набуває морально –
емоційного досвіду. У спокійній обстановці й вона спокійна. Дитина за своєю
природою активна, допитлива, вона легко засвоює все, що бачить і чує, їй передається
настрій дорослих. Тому важливо, які емоційні враження вона одержує: позитивні
чи негативні; які прояви дорослих вона спостерігає: щирість, турботу, ніжність,
привітні обличчя, спокійний тон, гумор чи поспішність, буркотливість,
дріб’язковість і похмурі обличчя. Все це – перша цеглинка в майбутній будівлі
особистості.
Сім’я – це колектив, члени
якого взаємозв’язані відповідними обов’язками. Будучи членом сімейного колективу, дитина також
вступає в систему існуючих відносин. Якщо в сім’ї панує доброзичливість, увага
один до одного, вміння вислухати іншого, повага до старших, то це лише на благо
у вихованні кращих рис дитини.
Батькам потрібно тримати
єдність змістовного спілкування з дітьми, а також єдність вимог до її
діяльності.
Клімат в сім’ї залежить від
наявності спільних інтересів. Сім’ю зміцнюють цікаві справи і турботи, будні
наповнені корисним змістом, суспільні та сімейні свята, відпочинок.
Батькам потрібно пам’ятати, що
виховання – це творчий пошук, який не терпить бездумності та поспішних рішень.
Уміння розуміти дитину, її стан і мотиви поведінки дозволяють найбільш
правильно визначати відповідний підхід до неї. У будь – яких складних
педагогічних ситуаціях батьки повинні рахуватися з почуттям дитини, бачити в ній особистість, прагнути до
взаєморозуміння, яке побудоване на повазі й довірі справедливості в оцінці
вчинків дітей, у своїх вимогах залишатися завжди доброзичливим. Часто кажуть:
"Діти – дзеркало батьків" або «Які батьки, такі й діти", "Яблуко не далеко падає від
яблуні". Звідси й висновок: все, що ми бачимо в дитині, вона переймає в
першу чергу від батьків. Як говорив педагог А. С. Макаренко: "Ваша
особиста поведінка – вирішальна. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки
тоді, коли ви розмовляєте з нею, чи повчаєте, чи наказуєте їй. Ви виховуєте її
кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Для виховання
потрібно не багато часу, а мудре використання кожної миті".
Немає коментарів:
Дописати коментар