Прояви агресивності у дітей

Тема агресії завжди викликала інтерес психологів. Агресії присвячено багато фундаментальних психологічних досліджень, але при цьому, дуже мало літератури, що містить конкретні практичні рекомендації з корекції агресії та закріплення навичок конструктивної поведінки. 

Агресивна поведінка дітей—це своєрідний сигнал 5ОЗ, крик про допомогу, про увагу до свого внутрішнього світу, в якому накопичилося надто багато руйнівних емоцій, з якими дитина самостійно впоратися не може.

Агресія - це будь-яка поведінка, яка становить загрозу іншим людям або може завдати їм шкоди (Басе, 1961 р.).

Для того, щоб певні дії були кваліфіковані як агресія, вони мають бути спрямовані на образу чи приниження, а не просто призводити до таких наслідків (Верковіц, 1974 р.).

Агресія - це спроба завдати тілесних чи фізичних ушкоджень іншим (Зільмани, 1979 р.).

Отже, сучасні психологи схильні вважати, що агресія - це довільна форма поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій живій істоті.

Оскільки вияви агресії в людей дуже різноманітні, то їх, за Басом (1976), можна поділити за трьома шкалами: фізична - вербальна, активна - пасивна, пряма - непряма (табл.). їхня комбінація дає вісім можливих категорій, до яких входить більшість агресивних дій.

Характерологічні особливості агресивних дітей:

·         Сприймають велике коло ситуацій як загрозливі, ворожі їм.

·         Надчутливі до негативного ставлення до себе.

·         Заздалегідь налаштовані на негативне сприйняття себе збоку оточення.

·         Не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку.

·         Завжди звинувачують оточення у власній деструктивній поведінці.

·         У випадку намірів агресії (напад, псування майна) відсутнє почуття провини, або провина виявлена дуже слабко.

·         Не беруть на себе відповідальність за свої вчинки.

·         Мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію.

·         У відносинах виявляють низький рівень емпатії.

·         Слабко розвинений контроль над своїми емоціями.

·         Слабко усвідомлюють свої емоції, крім гніву.

·         Бояться непередбачуваності в поведінці батьків.

· Мають неврологічні вади: нестійка увага, слабку пам'ять, нестійке запам'ятовування.

·         Не вміють прогнозувати наслідки своїх дій (емоційно застрягають на проблемній ситуації).

·         Позитивно ставляться до агресії, тому що через агресію одержують почуття власної значимості й сили.

Для батьків важливо мати чітку, погоджену виховну позицію, тому що встановлення правил і виконання цих правил дітьми є зоною психологічного простору, де виникають конфлікти, навіть у благополучних родинах. У родинах агресивних дітей це зона є зоною "відкритого фронту", зоною постійних конфліктів. При встановленні вимог і обмежень батькам необхідно дотримуватися певних правил.

Правила для батьків

·         "Встановлення меж дозволеності".

·   Чіткі рамки допустимої поведінки дитини повинні базуватися на фундаменті сердечної близькості.

·        Встановлені межі повинні відповідати віку й не повинні вступати в протиріччя з потребами дитини.

·         Встановлюйте межі, які дають можливість маленьких перемог.

·         Всі правила, вимоги, обмеження й заборони повинні бути погоджені між батьками й тими, хто бере участь у вихованні дитини.

·         "Наслідки (санкції) повинні випливати безпосередньо з поганої поведінки"

Знання правил, установлених у доброзичливій формі з боку батьків, робить життя дитини більш усвідомленим, організованим, а також створює відчуття безпеки й внутрішнього комфорту.