ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕС: ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Базові поради для дорослих, як доречно будувати стосунки з дитиною, що переживає посттравматичний стрес. Вони допоможуть налагодити контакт, заспокоїти та виявити піклування про малечу:

• подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей;
• частіше обіймайте та притуляйте дитину до себе;
• говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом;
• приділяйте дитині якомога більше часу та уваги;
• постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці;
• поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося;
• намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими родичами;
• дотримуйтеся звичного режиму дня, створюйте умови для ігор та відпочинку;
• відповідаючи на запитання дитини про події, що відбулися, пояснюйте усе простими словами, уникайте подробиць, що можуть налякати, а також пояснюйте, що відбувається у поточний момент;
• намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про  події, які можуть травмувати психіку малечі;
• дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно;
• будьте терплячими, якщо дитина починає поводитися, як діти молодшого віку;
• дозвольте дитині сумувати, вислуховуйте її думки і страхи без осуду, питайте, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб почуватися в безпеці;
• чітко визначте правила поведінки дитини та поясніть їх;
• заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.
• Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/yak-pidtrimati-ditinu-yaka-perezhivaye-posttravmatichnij-stres-poradi-dlya-batkiv

 

ГРОЗА ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЯК ПЕРЕСТАТИ БОЯТИСЯ ГРОМУ ТА БЛИСКАВОК

Під час війни навіть природні явища можуть викликати страх© depositphotos/tom@tnphoto.ca

Через війну гучні звуки можуть асоціюватись з вибухами.

Україна живе в умовах повномасштабного вторгнення Росії, під час якого багато жителів нашої країни стали свідками бойових дій, вибухів та атак ворога. Люди, які пережили такі страшні події, часто бояться гучних звуків, навіть якщо вони перебувають у безпечному місці. Лякати може, наприклад, звук закриття дверей, шафи у домі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна змінила те, як українці обирають місце роботи

Джерелом неприємних переживань може стати і гроза. Природне явище, що у мирний час може пройти абсолютно непоміченим, під час війни викликає занепокоєння. Удари блискавки та грому сприймаються як вибухи. У таких умовах важливо розібратися з тим, як перестати боятися грому і блискавок і постаратися повернутися до повноцінного життя, навіть переживши щось таке жахливе, як війна.

Як допомогти дітям упоратися зі страхом грози

Сімейний та дитячий психолог Світлана Ройз розповіла, що може допомогти дітям впоратися зі страхом. Ці поради можуть допомогти і дорослим.

Так, перед грозою варто подивитися на небо, сказати дитині або навіть самому собі, що по ньому рухаються хмари, які можуть бути грозовими, може бути злива. А під час зливи часто бувають грім та блискавка. Це не вибухи, ми (я) у безпеці. Звук може нагадувати вибух, але це лише грім.

Ройз зазначає, що необхідно взяти під контроль, перехопити активність префронтальної кори головного мозку, активність лімбічної системи. Так, з дітьми можна голосно рахувати, скільки часу пройшло між спалахом блискавки та ударом грому.

Під час звуку грому можна голосно плескати в долоні та кричати «Ура!». А можна пограти «в ловців блискавок» і, знаходячись вдома, вдавати, що ловиш блискавку в складені човником долоні.

В даний час припустимо також уявляти, що удар блискавки перенаправляється на техніку ворога.

Як ще впоратися зі страхом грози

Щоб перестати боятися грому і блискавок, підійдуть і загальні рекомендації тим, хто боїться грози.

Так, варто поділитися своїми страхами з друзями та близькими, довіритися їм. Якщо вони кажуть, що це просто гроза, нічого страшного не відбувається, це не вибухи, треба спробувати повірити і заспокоїтися.

Можна також постаратися відволіктися від гучних звуків і світла від блискавок. Можна зайнятися якоюсь улюбленою справою: почитати книгу, подивитись телевізор, послухати музику. Можна також скласти список пісень, які ви любите, та вмикати їх собі під час грози, щоб заспокоїтися.

Якщо через страх серце починає швидше битися, потрібно глибоко і рівномірно дихати, вдихати через ніс і видихати через рот.

Користувачі соцмереж, які зіткнулися з такою проблемою під час війни, радять відстежувати блискавки на спеціальному сайті. Він показує всі спалахи, підсвічуючи їх різними кольорами: білий – спалах був нещодавно, червоний – давно.

Як перестати боятися гучних звуків

Якщо людина знаходиться в небезпечному регіоні, необхідно дотримуватися інструкцій: якщо звучить сирена, слідувати в укриття, якщо чути вибухи і ви знаходитесь вдома/в іншому приміщенні, дотримуватись правил двох стін.

Якщо людина знаходиться у безпеці, можна навчитися правильно реагувати на гучні звуки. Наприклад, можна попросити знайомого, щоб під час розмови він раптово плескав у долоні або вмикав гучний звук на телефоні.

Ваше завдання в цей момент контролювати три параметри: дихання (не переривати його), плечі (мають бути розслаблені) і вголос промовляти, що відбувається.

Так, якщо друг плеснув у долоні, необхідно глибоко дихати, розслабитися і проговорити «це лише хлопок». Можна також робити на вулиці, почувши гучний звук і визначивши його джерело можна сказати «це просто машина, просто двері». При цьому потрібно розслабитись та правильно дихати.

Те саме можна зробити і з громом: почувши звук потрібно розслабитися, спокійно дихати і проговорити «це лише грім, це лише гроза».

Джерело https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/hroza-pid-chas-vijni-jak-perestati-bojatisja-hromu-ta-bliskavok.html

 Дитина тікає в світ комп'ютера / інтернету. Як її повернути?

Інтернет-залежність: що це?

Щоб зрозуміти цей термін - акцент слід зробити на слові залежність. Як зазначено в психологічному словнику, залежність - це нав'язлива потреба здійснювати певні дії, незважаючи на несприятливі наслідки. Тобто, дитина вже не контролює себе. У неї є об'єкт - комп'ютер / інтернет / гра і їй нав'язливо потрібно вступити з цим в контакт, щоб стало добре або не так погано.

Дитині в ці періоди все одно на свою реальність. Вона її не відчуває. Вона випадає з неї. Її для неї не існує. Іноді мозок повертається в реальність, щоб задовольнити фізіологічні потреби тіла, а потім знову в «анреал» світ.

Що відчуває така дитина? Найчастіше нічого. Вона перекриває свої почуття. Їй з певних причин стає все одно на них. Вона від них біжить.

Про що вона думає? Вже точно не про реальність, не про відносини з кимось, не про те, що комусь або їй самій може бути погано і не про своє майбутнє. Думки опосередковані комп'ютером / грою / інтернетом.

Наслідки інтернет-залежності:

• Дитина поступово втрачає навички спілкування з реальними людьми

• Мозок дитини звикає отримувати певну стимуляцію від комп'ютера, в реальному світі складно знайти аналоги

• Дитина втрачає зв'язок з членами сім'ї і з усіма, з ким були побудовані відносини до комп'ютера

• Фізіологічні порушення (погіршення зору, викривлення хребта, порушення роботи опорно-рухового апарату і т.д.)

• Погіршується успішність в школі і в інших освітніх установах

• Відсутній поведінковий репертуар, дитина не має в арсеналі гнучкості поведінки в реальному житті, не знає, як реагувати і діяти в тій чи іншій ситуації

• Відсутні знання про свої бажання, можливості, обмеження, про свій емоційний світ і т.д.

Причини інтернет-залежності у дітей

Основна причина: дитині в реальному світі погано, в силу чого вона вибирає один із способів допомогти собі, піти в інший світ.

Інші причини:

• Кожного разу, щоб зайняти дитину або відпочити від видаваного нею шуму, їй пропонувався гаджет

• Коли дитина підходила з якоюсь проблемою, її або висміювали, або лаяли, або не помічали, або частіше вставали на чужу сторону

• Коли дитина виявляла негативні емоції (злилася, дратувалася, ображалася) її лаяли або соромили

• Дитину не вчили заповнювати реальність різними заходами і цікавими процесами

• Дитину рідко хвалять і дуже часто соромлять, лають, висміюють

• Дитину не обмежували в часі при використанні гаджетів

• Дитина бачила, як дорослі весь свій вільний час проводять з гаджетами

• У сім'ї неблагополучна обстановка, батьки лаються між собою, брати знущаються, присутнє непомірне вживання алкоголю і т.д.

• З дитиною не спілкуються по душам, не встановлюють близькі стосунки

• У дитини немає друзів і знайомих дітей, їй нема з ким грати у дворі, або її там кривдять і їй нема до кого звернутися за допомогою

• У дитини мало можливостей проявити себе чи відсутні реальні досягнення

• Можливо у дитини дуже чутлива психіка і для неї не були створені умови в реальності, щоб вона відчувала себе комфортно, внаслідок чого дитина вибирає віртуальний світ

• У дитини є комплекс щодо свого характеру або тіла, що сковує її, не дає бути собою, тоді вона вважає за краще залишатися вдома в комп'ютерному світі

Як зрозуміти: чи залежна моя дитина?

Щоб зрозуміти залежність дитини від комп'ютера, варто просто поспостерігати за нею протягом дня, зробивши акцент на наступних аспектах:

• Дитина сидить за гаджетом більше 3/4 годин поспіль, найчастіше без відриву

• Дитина рідко виходить гуляти

• До дитини рідко приходять друзі, якщо і приходять, то, щоб разом грати в комп'ютер, без нього вони не можуть знайти заняття

• Якщо дитину намагатися розлучити гаджетом, це супроводжується істерикою, образами, погрозами, криками і т.д.

• Дитина частіше вважає за краще грати в комп'ютер, ніж поїхати з сім'єю на прогулянку або на міський захід

• Якщо дитині не нагадати, вона може забути поїсти, забути про особисту гігієну або лягти спати не вчасно

• Коли дитина не за комп'ютером, їй стає нудно, вона не може себе нічим зайняти, стає дратівливою

Як діяти батькам, чия дитина залежна від інтернету / комп'ютера / гри?

Основний спосіб: поліпшити реальність дитини, щоб забезпеч її повернення зі світу мрій і подружитися з дитиною, налагодити контакт

1. Усвідомити і прийняти той факт, що дитина переживає кризу, їй потрібна допомога

2. Щоб повернути дитину в реальний світ - в цей світ слід внести зміни, а це вимагає сил і особливо часу.

3. НЕ МОЖНА: різко і повністю прибирати гаджет з життя дитини, кричати на неї, лаяти її, лякати наслідками, бити, замикати її десь, відвозити кудись насильно, насильно вести до психолога або давати подивитися відео, в якому говоритися про згубність комп'ютерної звички і т.д. Все це посилить основну причину залежності: (дивися параграф причини інтернет залежності)

4. Постаратися знайти сили, час і бажання, щоб допомогти поліпшити реальність дитини, щоб у неї з'явилося бажання повернутися в неї

По суті, потрібно ліквідувати причини залежності, які були вказані вище. А саме:

- вигадувати дитині різні заняття, як вдома, так і поза домом. Водити в різні гуртки, на різні заходи, в різні секції і т.д. Відвідувати разом марафони, фестивалі, конкурси. Вдома вигадувати розваги (настільні ігри, змагання, інтелектуальні квести, розмови по душам, про мрії). Слід урізноманітнити реальність. Все це робиться у вільний час від комп'ютера, а не замість нього, щоб перехід був плавний і м'який, щоб САМА дитина вирішила проводити більше часу поза гаджетами

- частіше хвалити дитину за реальні досягнення (сам помив підлогу, допоміг батькові в гаражі, помив свій велосипед, приготувала сама бутерброд і т.д.) - ( " Як вправно у тебе виходить! Як вміло ти справляєшся з цим. Ти сам навчився? »)

- ввести особистий час на спілкування з дитиною, рано вранці або перед сном. В цей час задавати питання і слухати, менше оцінювати, поправляти, засуджувати. ( «Як провів день? Що хотіла би робити цілий день? Що розлютило сьогодні? Що образило? Що здивувало?»)

-коли дитина приходить з проблемою, батькам корисно користуватися наступною тактикою: 1) вислухати мовчки 2) озвучити емоції / почуття дитини ( «Ти напевно сильно розлютився на нього? Ти напевно образився? Це можливо тебе засмутило?» або просто «Ти злишся зараз - це помітно! Ти засмутився з цього приводу ») 3) Запитати, а яку допомогу вона хоче від вас. Просто, щоб ви вислухали або щоб порадили що робити. ( «Чим я можу тобі допомогти в цій ситуації?»)

Все це допомагає вибудувати емоційний зв'язок з дитиною, щоб дати її почуттям розкритися. Вона починає відчувати безпеку і прийняття. Швидше за все, вона знову зацікавиться відносинами з батьками, так як вони почнуть частіше приносити їй наснагу.

Важливо мати терпіння на цей процес і дати дитині час на повернення в реальне життя. У більшості випадків, все складається благополучно, якщо батьки усвідомлюють, заради чого вони стараються.

Джерело https://ruzhynska-gromada.gov.ua/news/1712128425/

 Тест для дітей - "Моє життя в школі "

Якщо дитина відвідує дитячий садок, то в старших групах вона вже зможе розібратися в настроях цих чоловічків і вступити з вами в гру. Тут ви можете міняти питання: Який чоловічок всім допомагає? Який чоловічок всіх ображає? .... Часто діти починають називати чоловічків по іменах. Тоді вам стає зрозуміло - чим живе дитина.

Уважно розглянь цих веселих чоловічків.

1. На якого чоловічка ти схожий зазвичай? (Постав на ньому цифру 1 і на інших став ту цифру, на яке питання ти відповідаєш, на чоловічка може бути 2 цифри з різних питань.)

2. На якого чоловічка ти схожа сьогодні?

3. На якого чоловічка або чоловічків схожі твої друзі?

4. Чи є тут чоловічки, схожі на твоїх вчителів?

5. До якого чоловічка тобі приємно підійти?

6. Якого чоловічка ти б побоювалася?

7.Який чоловічок схожий на того, який підводив тебе?

8. Який зможе тебе зрозуміти і допомогти?

9. Якого чоловічка тобі шкода?

10. Який чоловічок усіма командує?

11. Хотілося б тобі тут домалювати свого чоловічка? Ти можеш зробити це.

Ці питання можна розширити, перенести їх не тільки на шкільні відносини, але і на сім'ю.

Джерело https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/posts/1251435685052697/

 

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації?

Говоріть і слухайте. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

 

 Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та поясніть дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

 

 Плануйте майбутнє. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

 

 Обіймайтеся. Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

 

 Подивіться разом улюблені фільми. Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

 

 Читайте вголос. Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

 

 Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

 

 Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

 

 Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

 

 Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

 

Пам’ятайте  Ви незамінна людина в житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки. Бути такою людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким.

Джерело https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-teen

 

Психологічна техніка "ЛИСТ ГНІВУ"

Психологічна техніка, призначена для роботи з пригніченими почуттями, зокрема - гнівом. Мета - дозволити собі висловити почуття, які колись було заборонено висловлювати. Цей лист не призначений для передачі адресату, він пишеться заради опрацювання та звільнення від негативних почуттів.

Суть її проста і виконується за принципом завершення незакінчених речень, вам потрібно буде їх дописати в абсолютно довільній формі, уявляючи, що ви звертаєтеся до конкретної людини, до якої у вас виникли негативні емоції. Це важливий момент - воно повинно бути адресовано конкретній особі (не хвилюйтеся, це лист залишиться в вашому повному розпорядженні, відправляти і давати його читати нікому не потрібно).

Якщо ви все пропишете від душі, то ефект емоційного очищення гарантований, оскільки в цьому листі задіюється дуже широкий діапазон емоцій, і ви як би «переходите по містку» з одного стану в інший. Отже, закінчіть такі речення, почавши свій лист зі звернення до адресата:

- Мені не подобається…..

- Мене виводить з себе ............

- Мені набридло……………….

- Я не можу…………..

- Мені потрібно (потрібна) ............ ..

- Я ображаюся………………

- Мені сумно………………

- Мені шкода……………..

- Я відчуваю……………..

- Я хочу………..

- Мене турбує ...............

- Я боюсь…………….

- Мене лякає ............... ..

- Я турбуюсь…………….

- Я жалкую………………

- Мене можна звинуватити .....................

- Я співчуваю……………..

- Мені необхідно………..

- Будь ласка, вибач мене за ................

- Я хотів/ла б…………….

- Я розумію………………..

- Я вдячна/ий…………….

- Я люблю……………….

- Я сподіваюся…………

Ця вправа так само добре допомагає, коли емоція вже «не свіжа». Тобто, образлива або неприємна ситуація вже давно пройшла, а осад від неї ще залишився. Емоції, які накопичилися всередині нашого тіла не мають терміну давності, тому працювати з ними і «чистити» свій внутрішній світ можна в будь-який зручний момент.

Автор техніки: Надія Татаренкова