1 червня святкують

Міжнародний день захисту дітей»

Був заснований в листопаді 1949року у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

Відповідно до Женевської декларації про права дітей, ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була ухвалена 20 листопада 1959 року і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.

Джерело  «Вікіпедія» 

https://www.youtube.com/watch?v=Pefd6cVm5dk
https://www.youtube.com/watch?v=KcfVRIHOkGA
http://legalspace.org/ua/video/item/7815-yunisef-stvoryv-dobirku-multykiv-pro-prava-dytyny

Тематична робота з природознавства. 3 клас

(повтор за 15.05.2020р.)

1. Природа – це:

А)  усе, що дихає,живиться, росте, розмножується і вмирає;

Б)  усе, що нас оточує, крім того, що зроблене людиною;

В)  усе, що нас оточує.

2. Запиши запропоновані назви об’єктів природи у два рядки.

       Повітря, небо, риба, ґрунт,бактерії, білка, сонце, віруси, вода, людина, гриби.

Жива:________________________________________________________________

Нежива:______________________________________________________________

3.Підкресли речовини, які не розчиняються у воді:

Крейда, глина, олія, бензин, сіль, ґрунт.

4. Розподіли подані корисні копалини у відповідні стовпчики.

   1) Глина; 2) кам’яне вугілля; 3) гіпс; 4) алюмінієва руда; 5) природний газ; 6) нафта; 7) граніт; 8) залізна руда.

Горючі __________

Рудні ___________

Будівельні ________           

5. Познач правильну кінцівку речення.

Рослини називають зеленим дивом, бо…

А)  виділяють у повітря кисень, необхідний для дихання;

Б)  прикрашають нашу планету;

В)  поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ.

6. Як називаються тварини, тіло яких вкрите слизькою лускою?

А) Звірі;

Б)  комахи;

В) риби.

7.   Які органи керують злагодженою роботою організму людини?

А) Серце й легені;

Б) головний і спинний мозок;

В) шлунок і печінка.

8. Як називається рух крові в організмі?

А) Обмін речовин;

Б)  кровообіг;

В) дихання.

9. Встанови відповідність:назви органів людини й функції, які вони виконують.

Шкіра –	поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ.
Скелет –	допомагають рухатися кісткам.
Мязи –	опора тіла людини.
Органи дихання –	захищає внутрішні органи від пошкоджень.

10. Запиши у якій послідовності їжа проходить через органи травлення:  

______________________________________________________________________________________________________________________________________

 11. Який орган чуттів сприймає:

Цвірінькання горобців _________________________.

Червону троянду _______________________.

Холодну воду ___________________________.

Дольку апельсина __________________________.

Індивідуальне навчання

3 клас

Природознавство

Легенди про рослини та тварин
29.05.2020р.

https://mamabook.com.ua/cikavi-legendu-pro-tvarun-ukrainslou-movou/
https://www.youtube.com/watch?v=4V5R304Nrzo
https://www.youtube.com/watch?v=wbSZ4Kf_Wws


https://www.youtube.com/watch?v=tCz7xgV4kis

https://www.youtube.com/watch?v=tADWbphxfrI

Ось і завершився навчальний рік.
 Попереду КАНІКУЛИ!
Але завжди варто пам,ятати про власну безпеку
https://www.youtube.com/watch?v=bRAVkMpUQLI

Міжнародний день дій з охорони жіночого здоров'я або Міжнародний день здоров'я жінок

 відзначається з 1987 року

28 травня

проводять Міжнародний день дій з охорони жіночого здоров'я або Міжнародний день здоров'я жінок - відзначається з 1987 року.

Як формується соціальна стать дитини.

Поради психолога для батьків.

Якщо біологічна стать людини визначається під час народження, то ґендерна ідентичність (соціальна стать) формується в процесі виховання та соціалізації. Бути в суспільстві жінкою або чоловіком означає не просто володіти певною анатомічною будовою, а й мати зовнішність, манери, поведінку, звички, які відповідають соціальним очікуванням. Ці очікування задають певні зразки поведінки (ґендерні ролі) для чоловіків і жінок залежно від ґендерних стереотипів – того, що в суспільстві вважається «типово чоловічим» або «типово жіночим».

Суб’єктивне почуття приналежності до хлопчиків або до дівчаток виникає дуже рано. Вже в трирічному віці хлопчики воліють гратися з хлопчиками, а дівчатка – з дівчатками. Спільні ігри також дуже важливі для придбання навичок спілкування одне з одним. Діти  намагаються відповідати тим уявленням про «правильну» поведінку хлопчика чи дівчинки, які їм передають вчителі й діти довкола. Але головним авторитетом у всіх питаннях для маленьких дітей є батьки.

Для дівчаток дуже важливим є образ не тільки жінки, головним прикладом якої є мама, а й образ чоловіка. Для хлопчиків так само важливі зразки і чоловічої, й жіночої поведінки. І звісно ж, батьки дають дітям перший приклад стосунків між чоловіком і жінкою, який багато в чому визначає їхній спосіб спілкування з протилежною статтю, уявлення про відносини в парі.

Спілкування з однолітками в школі та на інших заняттях допомагає дитині засвоїти ґендерні ролі і проявляти ті якості, які вважаються в їхньому оточенні жіночими або чоловічими. Цікаво, як по-різному батьки і вчителі реагують на відхід від стереотипів. Дівчинку-шибайголову, яка любить гратися з хлопчиками, – і дорослі, й однолітки, як правило, не засуджують. А ось хлопчика, який грає в ляльки, дражнять, обзивають «дівчиськом» або «маминим синочком».

Підлітки, зазвичай, намагаються підкреслювати свої ґендерні якості. Хлопчик-підліток, прагнучи продемонструвати свою мужність, не тільки вправляється в спорті, проявляє рішучість, силу, але й активно демонструє інтерес до дівчаток і питань сексу.  Дівчатка турбуються про те, чи вони привабливі для протилежної статі.

Засвоєння ґендерних ролей відбувається внаслідок складної взаємодії природних задатків, індивідуальних особливостей дитини та її оточення. Якщо батьки не нав’язують дитині свої уявлення, а допомагають їй розкрити індивідуальність, то в підлітковому і більш старшому віці у неї буде менше проблем, пов’язаних із статевим дозріванням, усвідомленням і прийняттям своєї статі.

Щоб виховати дитину в дусі ґендерної рівності, необхідно показувати їй приклад однакового ставлення до людей незалежно від їхньої статі, не допускати подвійних стандартів у ставленні до чоловіків і жінок та бути нетерпимим до всякого насильства, від кого б воно не виходило: дівчина, яка зачіпає хлопчика, заслуговує такого ж осудження, як і хлопчик, що відбирає у неї іграшку. Ґендерна рівність не скасовує статевих та ґендерних відмінностей і не ототожнює жінок та чоловіків, дівчаток і хлопчиків, але дозволяє кожній людині знайти власний спосіб самореалізації, визначити свій життєвий вибір незалежно від звичних ґендерних стереотипів.

Джерело: БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ: ВІДВЕРТА РОЗМОВА ПРО СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ТА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я

https://www.youtube.com/watch?v=89IJADyjlmQ

25 травня

 Міжнародний день зниклих безвісти дітей

Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей.

Що робити, якщо дитина зникла:

покрокова інструкція батькам

Якщо дитина пішла з дому або загубилась, не втрачайте ні хвилини.

Згідно з даними правоохоронних органів 90% зниклих дітей знаходяться в першу добу пошуку. Найголовніше в перші години після пропажі, не втрачати ні хвилини. 

* Якщо ви втратили з поля зору дитину в торговому центрі, на ринку, на вокзалі або аеропорту – негайно вирушайте до адміністратора і попросіть зробити оголошення про зникнення дитини. Перевірити виходи, входи, туалети.

·         Час йде, а дитина не знайшлась – йдіть в поліцію. Беріть з собою останне фото дитини, пишіть заяву. Пошуки почнуться протягом доби, але заяву у вас візьмуть відразу.

·         Зв'яжіться з оператором мобільного зв'язку, подайте заявку на встановлення місцезнаходження дитини.

·         Оголосіть про зникнення, розповсюдьте листівки, зробіть пост в соціальних мережах.

·         Зверніться до родичів, друзів, знайомих, волонтерів з проханням про допомогу в розшуку.

Що робити якщо дитина сама пішла з дому:

Згідно зі статистикою, з дому йдуть в основному підлітки, але статися може всяке і навіть з малюками. Дитина може розлютитися або образитися, в пориві емоцій втекти і не знайти дорогу додому. Що робити в цьому випадку:

·         Обдзвоніть друзів, знайомих, однокласників дитини.

·         Зв'яжіться з оператором мобільного зв'язку, подайте заявку на встановлення місцезнаходження дитини.

·         Зверніться в поліцію, але нічого не приховуйте від правоохоронців. Якщо була сварка в родині або дитина в депресивному стані – дайте про це знати.

Коли дитина повернеться додому і все буде позаду, не сваріть її, а спробуйте разом розібратися в тому, що трапилося, та проконсультуйтеся з психологом.

Джерело «ТРК Україна»

https://www.youtube.com/watch?v=zRLyydRxKNE

Індивідуальне навчання

Розвиток мовлення

1 клас

26.05.2020р.

https://www.youtube.com/watch?v=9RmazTxpM-g

https://www.youtube.com/watch?v=ch8WbaSoBKs

https://www.youtube.com/watch?v=rLh_92IJRdg

https://www.youtube.com/watch?v=EhfBM9ei2-Y

Індивідуальне навчання

Розвиток мовлення

3 клас

26.05.2020р.

https://www.youtube.com/watch?v=9RmazTxpM-g

https://www.youtube.com/watch?v=ch8WbaSoBKs

https://www.youtube.com/watch?v=rLh_92IJRdg

https://www.youtube.com/watch?v=EhfBM9ei2-Y

Прохання скинути на вайбер тестування з природознавства. Дякую

Позитивні стилі виховання дітей

Існують різні стилі виховання, безпосередньо пов'язані зі ставленням батьків до своїх дітей. Таке ставлення можна розділити на позитивне й негативне. Слід підкреслити, що ставлення батьків при цьому впливає не тільки на поведінку дітей, а й на їх зріле життя в майбутньому.

Особливість і значення ставлення батьків

Широкомасштабне дослідження батьківського ставлення у свій час провела одна з відомих польських вчених Марія Земська і, незважаючи на те що її книга «Батьківське ставлення» була опублікована в 70-х роках ХХ століття, вона й зараз не втратила своєї актуальності.
У цей світ дитина приходить у певній сім'ї, у ній вона росте, розвивається й виховується. Якою стане людина в майбутньому, чи зможе налагоджувати позитивні зв'язки й вибудовувати міжособистісні стосунки, чи буде мати адекватну самооцінку, а також як буде ставитись до власних дітей і якими будуть її цінності, а головне, чи зможе вона жити щасливо, – усе це значною мірою залежить від того, як поводилися з нею її батьки і якими почуттями обдаровували її в дитинстві.

Роль батьків величезна, оскільки вони впливають на особистість дитини, на її поведінку, дії та вчинки, як позитивні, так і негативні. Те, як батьки будуть ставитись до дитини, а саме, яке батьківське ставлення виберуть для себе пріоритетним, безпосередньо вплине на задоволення основних потреб дитини. Адже відсутність або неповне задоволення здатні призвести до глибокого розчарування й, можливо, навіть до патології та розладу особистості.

Ставлення батьків, материнське або батьківське, є, власне кажучи, тенденцією до вибудовування певної поведінки з дитиною своїм специфічним способом. При цьому можна виділити три його компоненти: думки, почуття й дії. Таким чином, через дію, через поведінку батьків у ставленні до дитини, а також за допомогою того, що і як вони кажуть про неї, ми можемо судити про їхнє батьківське ставлення.

Характеристика позитивного батьківського ставлення

Перший аспект позитивного ставлення – це прийняття дитини, прийняття її такою, якою вона є, як у плані зовнішності, так і у плані різних рис характеру, поряд із природними можливостями та обмеженнями у сфері інтелектуального розвитку. Це щира симпатія у ставленні до своєї дитини, почуття радості й задоволення від спілкування з ним, вираження йому своїх почуттів (прояв любові до нього) й надання емоційної незалежності, що забезпечує почуття безпеки й задоволення самим собою. Батьки, які приймають свою дитину, уміють розпізнавати її потреби й задовольняти їх. Вони у змозі побачити й визначити її негідну (погану) поведінку, пояснити свою точку зору, не критикуючи при цьому дитину, а лише її нехороші вчинки.

Другий аспект позитивного ставлення – це взаємодія з дитиною, мається на увазі участь, що супроводжується схваленням, і зацікавленість як її розвагами, так і заняттями. Це вміле залучення дітей і пробудження їхнього інтересу до домашніх обов'язків, а також до справ батьків, звісно ж, з урахуванням їхнього віку й можливостей. Дорослі в даному випадку є активною стороною в установленні взаємних контактів, заохочують їх і перетворюють на максимально привабливі, готові пояснювати дітям навколишній світ, допомагають його зрозуміти та діяти в ньому з цікавістю й почуттям внутрішнього задоволення.

Наступним аспектом ставлення з позитивним відтінком є надання дитині розумної свободи відповідно до її вікових особливостей. Це здатність (для багатьох батьків важка й болюча) у міру дорослішання надати своїй дитині все більше й більше широкого діапазону свободи та проявляти до неї довіру, що зростає із плином часу. Важливо при цьому підтримувати свій авторитет, який не стане зменшуватись у результаті розширення свободи дитини, а також завжди мати можливість скеровувати дії дитини в разі потреби. Батьки можуть об'єктивно дивитись на свого сина чи доньку й розпізнати ті моменти, коли він (вона) знаходиться в реальній небезпеці, що вимагає їхньої допомоги або втручання.

Останнім позитивним аспектом ставленням є визнання рівноправності дитини в родині, не переоцінюючи, але й не недооцінюючи її ролі. Батьки сприймають й оцінюють діяльність дитини вільно, ненав'язливо й неупереджено, дозволяючи їй брати на себе відповідальність за власні рішення й дії, висловлюють дитині свою надію побачити в ній прояв зрілої свідомої поведінки. Батьки не нав'язують й не примушують до виконання своєї волі, не керують (і не маніпулюють) дитиною. Дисципліна при цьому базується на раціональних положеннях і вводиться після загальних обговорень, тобто за взаємною домовленістю та згодою. Використовуються пропозиції, пояснення й роз'яснення, а очікування щодо дитини є чіткими, ясними і враховують її вікові можливості.

Батьки, які проявляють позитивне ставлення, дбайливо піклуються про дітей, задовольняють їхні потреби, терплячі, мають бажання й готові розповідати та пояснювати їм усе, що їх цікавить, включаючи певні базові відомості про світ у цілому. Зв'язки між ними міцні, батьки легко встановлюють контакт з дитиною і можуть її об'єктивно оцінити.

Джерело «Розвиток дитини»

https://www.youtube.com/watch?v=j3OMoGt42co

https://www.youtube.com/watch?v=NHuGHffr9Lo

Індивідуальне навчання

1 клас

25.05

Корекція розвитку

https://www.youtube.com/watch?v=BXPc6IPb-4Q

https://www.youtube.com/watch?v=TQ1qNUZdqD4

https://www.youtube.com/watch?v=9GU7Kn_b6oc

https://www.youtube.com/watch?v=bZX4u5BLq_A

Індивідуальне навчання

3 клас

25.05

Корекція розвитку

https://www.youtube.com/watch?v=BXPc6IPb-4Q

https://www.youtube.com/watch?v=TQ1qNUZdqD4

https://www.youtube.com/watch?v=9GU7Kn_b6oc

https://www.youtube.com/watch?v=bZX4u5BLq_A

5 типів виховання, які травмують життя дитин

Кожна сім'я несе в собі певну модель виховання дітей. І саме від виховання батьків залежить майбутнє дитини, в якому вона зможе проявити себе або, як сильна і самостійна людина, або, як слабкий, закомплексований і невпевнений у собі песиміст по життю.

Давайте розглянемо певні типи неправильного виховання, які, на жаль, руйнують психіку дитини. Адже, здавалося б, незначні дрібниці і помилки, які допускають батьки в дитинстві по відношенню до своїх дітей, призводять в подальшому до важкиї психологічних травм.

Гіпоопіка - це тип виховання, при якому дитина відчуває себе знедоленою з боку своїх же батьків. Малюк не отримує в достатку любов, турботу і тепло близьких - позбавлений батьківської підтримки і допомоги.
Але не варто забувати, що брак уваги в дитячому віці ніколи не проходить безслідно. В результаті такого виховання у дитини порушується емоційний і соціальний розвиток. Почуття непотрібності породжує в дитині байдужість і жорстокість до оточуючих людей - вона стає замкнутою, агресивною.

Гіперопіка - це виховання, що виявляється в надмірній турботі про малюка. У такій сім'ї виконуються всі забаганки дитини, з якого батьки в буквальному сенсі здувають пилинки. Таке виховання будується за принципом - краще я все зроблю сам, але вбережу дитину від зайвих проблем. Батьки намагаються захистити малюка від стресових життєвих ситуацій, захищають його при кожному випадку,  не розуміючи, що обмежують цим йому свободу і позбавляють змоги проявити самостійність. В результаті такого виховання виростає безвідповідальний, примхливий і непристосований до життя підліток, не здатний приймати самостійних рішень.

Жорстоке виховання або «вузький коридор», будується в основному на покараннях, жорстокості і фізичному насильстві по відношенню до беззахисної дитини. Контроль, приниження, життя за певним статутом, постійні докори і образи - це все те, що однозначно негативно позначається на психіці дитини і формуванні її особистості.

Егоцентричне виховання - полягає гіперлюбові батьків до  дитині. У такій сім'ї дитина - бог, цар і «сенс життя» батьків. Малюка всіляко запевняють в його понад значущості - йому потурають в будь-яких примхах, не надаючи особливого значення дисципліні, режиму і заборонам.
Надмірне бажання подарувати дитині щасливе дитинство призводить в більшості випадків до покаліченого майбутнього. Така дитина не вміє приймати відмови від оточуючих - вона завжди вимагає бажаного, але при цьому важко справляється з труднощами, що призводить до депресій і нервових зривів.

Виховання «почуттям провини» - це не найкращий спосіб виховання, адже за допомогою нього, відчуваючи свою владу над дитиною, дорослі намагаються самоствердитися.
Батьки на постійній основі вимагають від дитини подяки за їх вкладення і праця, викликаючи при цьому у дитини почуття обов'язку і провини. Такою дитиною дуже зручно керувати - вона завжди намагається бути хорошою і догодити батькам, а ті в свою чергу вважають себе ідеальними за всіма параметрами.
Такі діти виростають невпевненими в собі особистостями - вони бояться першими зробити відповідальний крок, відчувають постійну невпевненість і неповноцінність в собі, боячись бути належними.

Кожен, звичайно ж, має право обирати свій метод виховання. Але не варто забувати, що виховувати дитину - це означає прищеплювати їй корисні для життя вміння і навички, які в дорослому житті дитині не зашкодять, а допоможуть стати справжньою, впевненою в собі особистістю.

Джерело «Рівне 1»

https://www.youtube.com/watch?v=b4Ujr2Ebu6E